Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯМ У МІСТІ ЧЕРНІВЦІ

2025-06-25T18:12:29+03:00

У статті розкрито теоретико-методологічні засади управління землекористуванням у міських поселеннях. На прикладі міста Чернівці досліджено основні види землекористування залежно від функціонального призначення. Зазначено чинники, що впливають на структуру та динаміку міського землекористування. Виявлено низку структурних, організаційних, просторових та нормативних проблем, які обмежують управління землекористуванням у місті Чернівці.

Ключові слова: міське землекористування, демографічне навантаження, містобудівна документація, землеустрій, земельні ресурси, антропогенне ландшафтознавство, екологічний стан території.

РОЛЬ СТРУКТУРИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ В УПРАВЛІННІ БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІСТЕР

2025-06-25T18:25:25+03:00

У статті представлено порівняльний аналіз структури водокористування в басейні річки Дністер у 2023 році. Встановлено, що найбільші обсяги водозабору та використання свіжої води спостерігаються в межах водогосподарської ділянки від гирла річки Бик до гирла річки Дністер (в межах України). У структурі водокористування на водогосподарських ділянках басейну Дністра переважає використання води на промислові, питні та санітарно-гігієнічні потреби. У басейні річки Дністер близько 60% стічних вод очищується на очисних спорудах. Цей показник найвищий на водогосподарських ділянках річок Серет та Бистриця. У 2023 році обсяг використання оборотної води в басейні річки Дністер становив близько 2,5 млн м³ води.

Ключові слова: річка Дністер, річковий басейн, водозабір, стічні води, очищення води.

ІНВАЗІЙНІСТЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS RUBRA L.) НА ТЕРИТОРІЇ ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА «МЕДОБОРИ» ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СТРУКТУРУ І ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ЛІСОВИХ УГРУПОВАНЬ

2025-06-26T08:02:21+03:00

Інвазії чужорідних (алохонних чи адвентивних) рослин можуть негативно впливати на місцеві види, тому становлять значну загрозу біорізноманіттю. Науково-практична проблема полягає у вивчені інвазійності дуба червоного (Quercus rubra L.), його поширенню на території природного заповідника "Медобори" та впливу на структуру і видове різноманіття лісових угруповань. У даній публікації досліджено вплив дуба червоного на видовий склад трав'яного покриву, чагарників та інших компонентів лісової екосистеми.

На пробних площах проведений суцільний перелік всіх дерев. Діаметри замірювалися на висоті 1,3 м мірною вилкою з точністю до сантиметра, висоти для кожної ступені товщини – висотоміром TruPulse 200 L до метра, довжини – мірною стрічкою до дециметра. Для визначення процесів природного поновлення на пробних площах по діагоналі було закладено облікові площадки розміром 2х2 м, на яких обліковувався видовий склад підросту і його вік. Успішність природного поновлення визначалася за методикою Горшеніна М.М. Описи трав'яного вкриття проводилися за п'ятибальною шкалою Браун-Бланке, для тих видів, у яких менше одного відсотка, застосовувалася градація за Висоцьким. Для статистичного аналізу були використані відомості поквартальних підсумків Таксаційного опису природного заповідника "Медобори", з яких вибрано ділянки чистих та мішаних деревостанів дуба червоного. Загальний обсяг вибірки становив 72 виділи загальною площею 235,5 га. При цьому, аналізу піддавалися такі таксаційні характеристики досліджуваних деревостанів: площа ділянки (S), вік насадження (A), діаметр (D), висота (H), відносна повнота (P), запас на 1 га (M), бонітет (В), тип лісорослинних умов та склад насадження. Для аналізу даних застосовувалися загальні принципи математичної статистики та методики, що використовуються у лісовій таксації.

На сьогодні площі культур, де дуб червоний переважає у складі насадження становлять 235,5 га, а присутній в насадженні як домішка – 421,2 га. Згідно відомості поквартальних підсумків Таксаційного опису природного заповідника «Медобори», у насадженнях з дубом червоним переважають середньовікові деревостани, віком від 40 до 70 років (88,8 %), молодняки (до 40 р.) – 6,4 %, пристигаючі (до 90 р.) – 0,6 %, стиглі перестійні (більше 90 р.) – 2,9 %. Насадження з участю дуба червоного переважно ростуть у чотирьох типах лісу: свіжій грабово-буковій діброві – 30,9 %, свіжій грабовій діброві – 34,1 %, вологій грабово-буковій діброві – 15,2 %, вологій грабовій діброві – 17,4 %. У свіжій грабовій судіброві, зростає всього 2,3 % (5,5 га). Щодо участі дуба червоного в складі лісових культур, теж спостерігається велика мозаїчність. Середній показник участі дуба червоного в деревостанах заповідника - 59,1 %, причому насадження з часткою дуба 3-4 одиниці становить 22,5 % площі. Насадження з дубом червоним високоповнотні (з показником відносної повноти 0,8-1,0) на 63,9 %, середньоповнотні (з показником відносної повноти 0,5-0,7) – 36,1 %. Низькоповнотні деревостани відсутні. Результати математичної обробки даних свідчать про широкий діапазон розсіювання у сукупностях таких таксаційних показників, як діаметр та висота на одиниці площі (V – 25,6 – 52,3 %), що пояснюється значною неоднорідністю вікової структури, розмах варіації показника «запас» характеризується середнім значенням мінливості ознаки (V = 10,6 –16,3 %), і лише розмах варіації показника «повнота» – слабким значенням (V<10%). У насадженнях відбуваються природні процеси, характерні для інтродукованого дуба червоного, зокрема зростають середні діаметр та висота; запас, відпад дерев – незначний. Дуб червоний негативно впливає на корінні породи: внаслідок інтенсивного росту надземної і підземної частини витісняє дуб звичайний, ясен звичайний, явір, клен гостролистий інші лісотвірні породи. Трав’яне вкриття у виділах такого типу дуже збіднене, через товсту, не розкладену листяну підстилку, а також пошкоджене дикими кабанами, що шукають жолуді для поживи. Підлісок на ділянках представлений переважно одиничними екземплярами, висотою 0,3-1,0м, це: Euonymus europaea L., Sambucus nigra L., Viburnum opulus L., Crataegus sp.

Ключові слова: лісові фітоценози, вид, життєві форми рослин (дерева, чагарники, трави), стовбур, крона, математичні методи.

ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ РОДУ СНІЖНОЯГІДНИК (SYMPHORICARPOS Duhamel) В ОЗЕЛЕНЕННІ МІСЬКИХ СЕЛИТЕБНИХ ЛАНДШАФТІВ

2025-06-26T08:22:10+03:00

У статті проаналізовано перспективність використання видів роду Сніжноягідник (Symphoricarpos Duhamel) в озелененні міських селитебних ландшафтів. Окреслено перелік видів, інтродукованих в Лісостепу України. Розглядаються їх декоративні, екологічні та адаптивні властивості, стійкість до урбанізованого середовища, а також рекомендації щодо застосування в ландшафтному дизайні для підвищення естетичності та екологічної стабільності міст.

Ключові слова: Symphoricarpos, інтродукція, адаптація, декоративність, озеленення, міські антропогенні ландшафти.

СКАМ’ЯНІЛІ КОРАЛИ, ЯК СИРОВИНА ДЛЯ АВТЕНТИЧНОЇ СУВЕНІРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ МІСТА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ

2025-06-25T15:21:28+03:00

Публікація розкриває перспективи формування нового автентичного сувенірного бренду для м. Кам’янець-Подільський, на базі місцевої сировини. Доведено економічну та іміджеву ефективність використання скам’янілих коралів як сувенірної продукції, наведено аналогічний позитивний міжнародний досвід її використання, продемонстровано переваги та умови її залучення до структури місцевого туристичного комплексу, розкрито підходи до альтернатив технологічного використання зазначеної сировини.

Ключові слова: регіональний туристичний комплекс, сувенір, скам’янілі корали.

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МІСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ МІСТ

2025-06-25T16:31:06+03:00

У статті охарактеризовані історико-географічні аспекти розвитку міського пасажирського транспорту в Україні. Міський транспорт в Україні має давні історичні традиції, оскільки перші його мережі почали працювали ще наприкінці ХІХ століття і є одними з найстаріших у Східній Європі. У розвитку міських просторів та транспорту на території України виділено 9 етапів його формування. Охарактеризовано розвиток міського пасажирського транспорту в Україні протягом кожного етапу його розвитку. Проаналізовані сучасні виклики в процесі трансформації систем міського транспорту України.

Ключові слова: автобусний транспорт, електротранспорт, місто, міський транспорт, транспорт, транспортна мережа, Україна.

КАРТОГРАФІЧНИЙ СУПРОВІД ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В БАСЕЙНІ Р.ДЖУРИН

2025-06-25T16:53:18+03:00

Зростання антропогенного впливу на довкілля басейнових систем в умовах глобальних змін клімату спричиняє значні зміни стану складових геосистем, знижує якість водних, біотичних і земельних ресурсів, створює небезпеку для існування екосистем та людства. У такому контексті виникає потреба у створенні нових інструментів управління природокористуванням та охороною природи. Цю функцію може виконувати картографічне дослідження річково-басейнової системи. Аргументовано наукові основи розробки комплексного картографічного дослідження річково-басейнової системи, представлено варіант його структури та тематичного наповнення, описано інформаційну базу і програмне забезпечення, яке буде застосовуватися при складанні цих картосхем. Створено цифрову модель басейнової системи річки Джурин (лівобічна притока Дністра в межах Тернопільської області). Картосхеми відображають природні та антропогенні умови і фактори, що впливають на річково-басейнову систему, геоекологічний стан її компонентів та ландшафтів, ризики природокористування, загрози для соціуму та людини. Дослідження дозволить здійснювати моніторинг екологічного стану та прогнозні оцінки масштабів розвитку трансформаційних змін в довкіллі та природокористуванні, обґрунтовувати рекомендації з оптимізації.

Ключові слова: річково-басейнова система, р. Джурин, геоекологічгі процеси, геоінформаційні технології, тематичне картографування, ГІС.

АВТОМАТИЗАЦІЯ РОБОТИ З ТОПОГРАФІЧНИМИ КАРТАМИ НА ОСНОВІ ГЕОПОРТАЛУ ЗСУ

2025-06-25T17:05:40+03:00

Обґрунтовано важливість автоматизації процесів роботи з топографічними картами для підвищення ефективності та оперативності планування військових та оперативних цілей Збройних Сил України. У статті розглянуто функціональні можливості Геопорталу ЗСУ щодо інтеграції, актуалізації та використання цифрових картографічних матеріалів. Особлива увага приділяється методологічним аспектам застосування геоінформаційних систем (ГІС), супутникових знімків та даних з безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для створення та оновлення топографічної інформації в умовах сучасних викликів.

Ключові слова: Геопортал ЗСУ, топографічні карти, геоінформаційні системи (ГІС), автоматизація, військова картографія, цифрова картографія.

ПРОСТОРО-ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ ЗМІН В ЕКОСИСТЕМАХ РАЙОНІВ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ГЕОІНФОРМАЙЦІЙНИХ СИСТЕМ І ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНИХ ЗНІМАНЬ

2025-06-25T17:19:36+03:00

На прикладі ділянки на території України поблизу Гусятина Тернопільської області, яке об’єднує множину полів проаналізовано стан посівів. Продемонстровано інформативність дешифрування карт об’єкта ділянок посівів у межах території України, які об’єднують множину полів конкретного агропідпрриємства. Аналіз даних дистанційного зондування землі демонструє значний потенціал для точного моніторингу стану посівів. Застосування вегетаційних індексів, таких як NDVI, дозволяє оцінити біомасу рослин, виявити стресові стани та своєчасно вжити заходів для їх усунення. Крім того, ця технологія може бути використана для картографування типів ґрунтів, визначення зон ризику посухи та шкідників, а також для оптимізації використання добрив та пестицидів. Впровадження систем дистанційного зондування в сільське господарство є важливим кроком на шляху до створення розумного сільського господарства та забезпечення продовольчої безпеки.

Ключові слова: екосистеми, вирощування сільськогосподарських культур, аналіз змін, геоінформаційні системи, дистанційні дані.

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2025-06-25T17:41:10+03:00

Проаналізовано нормативну базу для управління відходами, динаміку накопичення і структуру ПВ у територіальних громадах Тернопільської області, сучасний стан роздільного збирання, відновлення, видалення та захоронення ПВ, а також перспективи кластерної моделі управління відходами у регіоні.

Процес управління відходами базується на документах державного планування та нормативно-правових актах, зокрема Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України до 2030 року», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про управління відходами», Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, Національному плані управління відходами до 2030 року. Закон України «Про управління відходами» є черговим позитивним кроком у адаптації українського законодавства до європейських стандартів у сфері управління відходами. Важливими цілями реформи управління відходами є скорочення обсягів захоронення відходів, перехід до розумного споживання, роздільного збору відходів, рециклінгу і у такий спосіб – зменшення негативного впливу відходів на довкілля та людей.

Згідно з даними звітності в Тернопільській області, відсоток охоплення населення послугою із збирання побутових відходів за останні 10 років зріс несуттєво: від 65% до 70%. Обсяги утворення відходів коливаються переважно в межах 800-900 тис. м³ (близько 300 тис. тонн) у рік і мають тенденцію до незначного збільшення. Для їх захоронення використовується близько 740 сміттєзвалищ. На сьогодні, нараховується 115 паспортизованих полігонів, з яких 47 знаходяться у Чортківському районі, 59 – у Тернопільському та 9 – у Кременецькому.

Важливим показником у сфері управління побутовими відходами є забезпеченість контейнерами, у тому числі для роздільного збору ПВ. За даними Регіонального плану управління відходами Тернопільської області, у міських територіальних громадах краю нараховуються близько 12,5 тис. сміттєвих контейнерів, у тому числі 1525 для роздільного збору ПВ. Найбільше контейнерів для ПВ у Теребовлянській (3400 од.), Тернопільській (2750 од.), Лановецькій (2200 од.) та Шумській (2130 од.) громадах. Найменше таких контейнерів – у Підгаєцькій (30 од.), Почаївській (30 од.), Хоростківській (35 од.), Скалатській (50 од.), Збаразькій (60 од.) та Борщівській (80 од.) громадах.

Щодо контейнерів для роздільного збору ПВ, то тут ситуація складніша. Контейнерами такого типу забезпечені лише 29 (52,7%) громад області, у тому числі 13 (72,2%) міських територіальних громад.

З роками спостерігається зростання показника впровадження роздільного збирання відходів у територіальних громадах області, що за останні 10 років зріс у 5,5 разів. Так, станом на 2016 р. сортування відходів практикувалося у менш, ніж 50 (4,7%) населених пунктів, у 2019 р. впроваджено систему роздільного збирання побутових відходів (ПЕТ-пляшка, скло, макулатура) у 198 населених пунктах (18,7%), у 2024 р. – цей процес охопив 276, що становить 26% від усіх населених пунктів області.

Починаючи з 2012 р., в області працює сміттєсортувальний комплекс в селі Плебанівка потужністю 50 тис. тонн/рік. З 2021 року на Малашівському полігоні функціонує біогазова когенераційна установка – станція дегазації ТОВ «Біогаз Енерджі-Тернопіль» потужністю 0,5 МВт. Збирання та зберігання небезпечних відходів (наприклад, ртуть, сполуки ртуті) з наступною відправкою в місця їх відновлення здійснюють приватне підприємство «МП «Альфа» (смт. Золотий Потік, Чортківський район) та ПП «ЕКОЦЕНТР ПЛЮС» (м. Тернопіль); збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів – МПП «Фортуна» (с. Золотники Тернопільський район).

На разі йде пошук ефективної моделі управління відходами. Так, у «Регіональному плані управління відходами у Тернопільській області до 2030 року» цілком доречно запропоновано поділ Тернопільської області на 4 території охоплення (кластери) на основі оптимальної логістики: Тернопільський, Бережанський, Кременецький і Чортківський. На території Бережанського кластеру знаходиться 141 сміттєзвалище, Кременецького – 143, Тернопільського – 183, Чортківського – 274, майже всіх їх планують закрити до 2030 року, залишивши лише 4 регіональні полігони (по одному у кожному кластері): на сході від с. Малашівці, біля с. Білокриниця, с. Пожежа, Бучацької територіальної громади та м. Бережани. Відповідно на цих об’єктах передбачено будівництво сміттєпереробних заводів (потужністю 160 – 300 т/добу). До основних стратегічних напрямів належать також розширення роздільного збирання відходів; створення інфраструктури для переробки; розвиток системи моніторингу та обліку відходів.

Ключові слова: управління відходами, нормативно-правові акти, міські територіальні громади, сільські територіальні громади, кластерна модель управління відходами.

КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ ТА КРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ

2025-06-25T12:51:09+03:00

У статті досліджується концептуальні зв’язки між креативними індустріями та креативною економікою. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення цих понять, розглянуто їх структурні елементи та внутрішні взаємозв’язки. На основі аналізу міжнародного досвіду та сучасних тенденцій запропоновано інтегративну модель співвідношення креативних індустрій та креативної економіки, що розкриває багаторівневий характер їх взаємодії на структурному, функціональному та ціннісному рівнях. Проаналізовано практичні аспекти взаємодії креативних індустрій та креативної економіки на основі актуальних статистичних даних та обґрунтовано їх значення для формування ефективної державної політики розвитку креативного сектору. Обґрунтовано роль креативних індустрій як рушійної сили інноваційного розвитку та соціально-економічних трансформацій в умовах креативної економіки.

Ключові слова: креативні індустрії, креативна економіка, креативний клас, креативний сектор, креативність, інновації, культурні індустрії, економічний розвиток, мультиплікативний ефект, структурний аналіз, інтегративна модель, державна політика, міжнародне співробітництво, Україна, ЮНКТАД, NESTA, ЮНЕСКО.

РОЛЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ МІСТ ТБІЛІСІ, КУТАЇСІ ТА БАТУМІ У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ІММІГРАНТІВ З УКРАЇНИ В 2022-2024 РР

2025-06-25T14:54:11+03:00

В ситуації тривалих конфліктів в світі спостерігається тенденція росту міграційних потоків. Перед викликами напливу мігрантів стоять не тільки країни а також і міста та спільноти територіальних громад (муніціпалітетів). Місцеве самоврядування займає особливе місце в тому сенсі, що стикається із міграційними викликами які часто не відображені в місцевих стратегічних документах. Місцеве самоврядування повинно мати свою роль в інтеграції іммігрантів та тісно співпрацювати із центральною владою, для впровадження міграційних політик.

Ключові слова: місцеве самоврядування, імміграція, іммігрант, інтеграція.

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗСЕЛЕНСЬКИХ ДИСПРОПОРЦІЙ У ЧЕРНІВЕЦЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ВНАСЛІДОК РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

2025-06-25T15:12:32+03:00

Статтю присвячено аналізу демографічних та просторових диспропорцій у Чернівецькому районі після адміністративно-територіальної реформи. Використано статистичний аналіз та ГІС-методи для порівняння динаміки населення і картографування розселення. Показано нерівномірний розподіл: міста мають вищу густину населення, сільські громади зазнали депопуляції. Загалом чисельність населення району суттєво зменшилася, відображаючи загальну тенденцію області.

Ключові слова: система розселення, адміністративно-територіальна реформа, демографічні диспропорції, територіальні громади, розселення населення, Чернівецький район.

МОРФОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АГРОРЕНДЗИН ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

2025-06-25T12:18:12+03:00

Охарактеризовано особливості агрогенної трансформації рендзин Західного регіону України. Висвітлено актуальний стан дослідження морфогенетичних властивостей цих ґрунтів. Розглянуто питання їхньої класифікації та діагностики. Подано перспективи оптимізації використання і охорони агрорендзин Західного регіону України та шляхи запобігання розвитку агрогенно-деградаційних процесів в умовах довготривалого сільськогосподарського освоєння.

Ключові слова: генетико-географічні дослідження, сільськогосподарське освоєння ґрунтів, агрогенно-деградаційні процеси, агрогенна трансформація ґрунтів.

КЛАСИФІКАЦІЯ АГРОЧОРНОЗЕМІВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО КРАЮ

2025-06-25T12:29:35+03:00

Запропонована класифікація агрочорноземів на лесових породах Західноукраїнського краю та її корелятивна відповідність з WRB. Агрочорноземи регіону входять до асоціації акумулятивно-гумусових ґрунтів, сімейства нейтральних і слабокислих Са-гумусових, а також середньокислих Н-гумусових ґрунтів. Виділено два генетичні типи агрочорноземів (типові та попільнякові), які поділено на роди (міграційно-міцелярні, деградовані та криптоглейові).

Ключові слова: агрочорноземи, класифікація і діагностика, горизонт, позем, Західноукраїнський край.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

2025-06-26T08:43:06+03:00

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ГЕОГРАФІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА В ОСВІТНЬО-НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

2025-06-25T11:31:42+03:00

35-річна діяльність географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету тім. В. Гнатюка стало мотивацією підготовки даної публікації. За вказаний часовий період факультет зумів утвердитися на географічній мапі України як науковий та освітній центр географічної, екологічної, туризмологічної наук, досліджень в системі наук про Землю (гідрологія, ґрунтознавство), просторового розвитку.

Сьогодні географічний факультет ідентифікується як мультирівневий центр, який об’єднує освіту, науку, практику, інновації та комунікацію, який відіграє важливу роль у формуванні інтелектуального потенціалу регіону й країни в цілому, розвитку територій та посиленню академічної присутності України в європейському просторі.

Ключові слова: географічний факультет ТНПУ, проблематика наукових досліджень, напрямки діяльності, історична ретроспектива.

МОРФОЛОГІЧНА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ТИПІЗАЦІЇ В ГЕОГРАФІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ

2025-06-25T11:55:21+03:00

Стаття систематизує основи морфологічної та функціональної типізацій в географії. Розглянуто їхні особливості, кількісні та якісні методи, застосування у фізичній і суспільній географії. Висвітлено переваги інтеграції підходів для комплексного аналізу просторових систем. Акцентовано на значенні типізації для планування та управління територіями.

Ключові слова: типізація, морфологія, функція, географічні методи, просторовий аналіз, класифікація