Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія

АНАЛІЗ ВІТРОВОГО РЕЖИМУ ЛУЦЬКА В КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОЯВІВ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

Вітална Федонюк — 2024-11-04

У статті підведено підсумки проведеного авторами дослідження показників вітрового режиму у м. Луцьку протягом 50-річного періоду 1970 – 2020 рр. Виділено три періоди з характерним типом вітрового режиму, оцінено динаміку його показників в останні десятиліття, в контексті регіональних проявів змін клімату. Окремо здійснено інструментальні вимірювання та аналіз показників вітрового профілю в зоні впливу Будинку-вулика, найбільшого житлового будинку Європи, для оцінки впливу складних архітектурних комплексів на мікрокліматичні особливості вітрового режиму у місті.

Ключові слова: вітер, вітровий режим, середня швидкість вітру, повторюваність напрямку вітру, мікроклімат міста, екологічний вплив.

ЛОКАЛЬНИЙ ПРОЯВ ТЕМПЕРАТУРНИХ ІНВЕРСІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІСТЕР'Я

Владислав Гарбар — 2024-11-04

В даній статті досліджено температурні інверсії в умовах сильно розчленованого рельєфу Середнього Придністер’я. Обгрунтовано найпоширеніші причини та закономірності прояву температурних інверсій на прикладі каньйону річки Тернава. Проведено власні дослідження їхнього просторового поширення. Детально описано наслідки для господарства та обґрунтовано шляхи адаптації до цього явища.

Ключові слова: температурні інверсії, радіаційні інверсії, адвективні інверсії, мікроклімат, Середнє Придністер’я.

МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕАНДРІВ ДНІСТРА НА ПОДІЛЛІ

Іван Сапса — 2024-11-04

У роботі визначено точну кількість сформованих меандрів на подільській частині Дністра, надано їм найбільш повну морфометричну характеристику, виділено їх в окремі групи за наявними морфометричними даними та територіальною близькістю. Морфометрична характеристика меандрів - це важливий початковий етап їхнього дослідження. За допомогою додатку Google Earth, картографічних та загально описових методів виділено 30 окремих меандрів на Дністрі. Для надання повної морфометричної характеристики кожного меандра використано в роботі наступні параметри - довжина меандра в обводі, довжина напряму меандрування, довжина та ширина поясу меандрування суміжних звивин, ширина прогину меандра, радіус кривизни меандра, кривизна русла звивини та форма меандра. Кожному меандру надано окрему назву з метою його виділення від інших меандрів та задля використання цієї назви у наступних роботах. Назви меандрів збігаються із відповідною назвою населеного пункту, який розташований найближче до вершини меандра. Кожна назва меандру є авторською і не завжди збігається із назвами, які їм дали попередні дослідники. Детальну увагу в роботі звернено на наявність чи відсутність поруч із звивинами приток Дністра. Адже, це може вказувати на активні неотектонічні рухи на цій території і допомогти в питанні визначення генезису меандрів. Виділено окремі великі групи меандрів на основі наявних даних - детальної морфометричної характеристики та наявності суміжних звивин на окремих територіях. Варто також зазначити, що у минулому столітті вже здійснювали районування меандрів Дністра такі відомі вчені як Олександр Маринич та Каленик Геренчук [6]. Кожен використовував свої методи, тому кількість груп меандрів Дністра була різною у кожного. У роботі також подано рисунки, на яких зображено найбільші меандри на Дністрі. Використовуючи визначені морфометричні дані, виділено найбільші та найменші меандри, найбільші пояси меандрувань, порівняно різні меандри між собою, визначено ступені звивистості річки на цих територіях, а також висловлено найбільш ймовірні причини, що вплинули на розвиток такого роду звивин.

Ключові слова: меандри Дністра, морфометрія, Поділля, морфометричні характеристики меандрів.

ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОГЕОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ПРИРОДНО-ТЕХНІЧНОЇ ГЕОСИСТЕМИ: НА ПРИКЛАДІ ДНІСТРОВСЬКОЇ ГАЕС

Андрій Зигар — 2024-11-04

Основною метою дослідження є аналіз змін у гідрогеологічному режимі до та після введення об'єкта Дністровської ГАЕС (гідроакумулююча електростанція), в експлуатацію, з урахуванням впливу людської діяльності на водні ресурси. Для вирішення даного завдання необхідно регулярно проводити вимірювання рівнів підземних вод. Цей процес здійснювався шляхом систематичного заміру рівня води в п’єзометрах за період з 2010 по 2023 рік із частотою двічі на тиждень. Для досягнення поставленої мети потрібно було проаналізувати геологічну будову та гідрогеологічні характеристики водоносних безнапірних шарів в товщах ґрунтів, а також дослідити водопроникність гірських порід. Зміни в гідрогеологічному режимі можуть бути спричинені як розущільненням гірської породи внаслідок зміни напруженого деформаційного стану, так і активацією геодинамічних процесів, що, своєю чергою, сприяють дренажу через розломи у гірському масиві. Дослідження в статті дають змогу точніше оцінити зміни у гідрогеологічному режимі масиву гірських порід, зокрема в зменшенні вологоутримувальної здатності певного горизонту. Дослідження розкриває можливі причини цих змін, такі як розущільнення ґрунтів та активація геодинамічних процесів, і вказує на потенційні наслідки для гідрогеологічного середовища та використання водних ресурсів, під час планування та експлуатації інших енергооб'єктів у подібних умовах. Практична значущість цього дослідження полягає в тому, що воно допомагає розуміти зміни в гідрогеологічному середовищі та їх потенційний вплив на водні ресурси. Це важливо для розробки ефективних стратегій управління водними ресурсами окремо та збереження екосистем в цілому.

Ключові слова: Геоекологія, конструктивна географія, геосистеми, річково-басейнові системи, річково-долинний ландшафт, річкові системи, ландшафтно-технічні системи, ландшафтно-інженерні системи, ГІС-технології, Дністровська гідроакумулююча електростанція, оолітовий вапняк, п’єзометр, водоносний горизонт, п’єзометрична поверхня, ґрунтова основа, інфільтрація, неогеновий, водоносний.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО РАДІАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

Марія Ващишин — 2024-11-04

У публікації висвітлені основні організаційно-правові засади туристичної діяльності на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Проаналізовано ключові нормативно-правові акти, які визначають правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлюють правовий статус Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, а також передбачають особливості здійснення туристичної діяльності в його межах.

Ключові слова: Чорнобильська зона відчуження; біосферний заповідник; природно-заповідний фонд; туристичні ресурси; туристична діяльність.

КУЛІНАРНА ГЕОГРАФІЯ ЯК НАУКОВИЙ НАПРЯМ НОВОГО СВІТУ ТУРИЗМУ

Леся Заставецька — 2024-11-04

Розглянуто питання кулінарної географії, географії харчування, кулінарного туризму, географії туристичного харчування, географії видів кулінарного туризму (гастрономічного туризму, географії вина, пива, кави тощо) та їх представлення у відповідних публікаціях. З’ясовано, що трактування кулінарної географії як наукової дисципліни історично склалися різночитання в україномовній та франко-англомовній та інших мовах. Встановлено, що кулінарна географія - це системний, мультидисциплінарний, інтегрований підхід до дослідження народного харчування як важливого елементу матеріальної культури. Народне харчування – важливий елемент матеріальної культури. Проаналізовано зв'язок наявних дисциплін, а саме географія харчування, кулінарний туризм, кулінарна географія, харчування в туризмі, гастрономічний туризм є синонімами, або складовими частинами того чи іншого напряму досліджень. Розроблені перспективи розвитку цієї науки.

Ключові слова: кулінарна географія, географія харчування, кулінарний туризм, географія туристичного харчування.

СУЧАСНИЙ СТАН СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

Олеся Долинська — 2024-11-04

У статті розкрито концепцію спортивно-оздоровчого туризму. Визначено основні характеристики та цілі спортивно-оздоровчого туризму, проведено аналіз його різновидів і функцій. Проаналізовано різні підходи до визначення цього поняття, виявлено типові ознаки та особливості. Класифікація спортивно-оздоровчого туризму сприяє більш глибокому вивченню його модифікацій, визначенню основних тенденцій розвитку та характеристик, сприяє систематизації знань та глибшому зрозумінню суті спортивно-оздоровчого туризму.

Ключові слова: туризм, спортивно-оздоровчий туризм, спортивний туризм, функції спортивно-оздоровчого туризму, види спортивно-оздоровчого туризму.

ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМІ

Оксана Беркова — 2024-11-04

Стаття присвячена важливій темі маркетингового стратегічного аналізу в галузі туризму. Авторами досліджуються методи та підходи, які допомагають туристичним компаніям та організаціям ефективно розвивати свій бізнес у конкурентному середовищі. Висвітлені такі ключові аспекти як визначення маркетингових стратегій, де описуються методи визначення маркетингових стратегій, які дозволяють туристичним підприємствам визначити конкурентне позиціонування і цільову аудиторію, наголошується на важливості правильної сегментації ринку та визначення цільової аудиторії для ефективного маркетингу.

Ключові слова: стратегія, стратегічний аналіз, етапи стратегічного аналізу, маркетингові стратегії в туризмі.

ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТУРИСТИЧНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Наталія Флінта — 2024-11-04

У статті основна увага приділяється висвітленню питань пов’язаних з використанням інтернету, а саме соціальних мереж у діяльності туристичного підприємства. Визначено рейтинг соціальних мереж, які активно використовуються для роботи з клієнтами, їх вікові групи. Окреслено ризики та перспективи розвитку SMM маркетингу.

Ключові слова: соціальні мережі, туристичне підприємство, SMM маркетинг.

РЕЦЕНЗІЯ на монографію Царика Л., Кузика І. Геоекологічні засади землекористування, емісії парникових газів та охорони природи (на матеріалах територіальних громад)

1 1 — 2024-11-04

Геоекологічні засади землекористування, емісії парникових газів та охорони природи (на матеріалах територіальних громад)

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕЛІОРАЦІЇ ҐРУНТІВ В УКРАЇНІ

Наталія Гавриш — 2024-11-04

У статі висвітлено основні питання правового забезпечення меліорації ґрунтів в Україні, узагальнено різноманітні види меліорацій, якими володіє меліоративна практика. Охарактеризовано генетичну природу ґрунтів меліоративного фонду, їхнього екологічного стану, означено перспективи розвитку основних видів меліорації. Розглянуто важливість науково-обгрунтованого вибору та реалізації комплексу меліоративних прийомів. Приводиться нормативно-методичне, законодавчо-правове забезпечення розвитку меліорацій в Україні.

Ключові слова: ґрунти, меліорація, охорона ґрунтів, правове забезпечення.

РЕГІОНАЛЬНІ ПРОЯВИ ПОГІРШЕННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ТЕПЛО- ТА ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ В УМОВАХ ПІДТРИМАННЯ СТАЛОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИРОДНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ НА ТЕРЕНАХ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Любомир Царик — 2024-11-04

У публікації розглянуто вплив регіональних проявів погіршення природних умов (вологозабезпечення та несприятливих термічних параметрів) на ведення сільського господарства. Продемонстровано розбалансовану структуру земельних угідь на регіональному і рівні територіальних громад як причину неврівноваженого природокористування, емісії парникових газів, відсутності виважених пропорцій територіального розвитку. Запропоновано алгоритм заходів щодо створення оптимізаційних моделей землекористування і ландшафтно-екологічної оптимізації території.

Ключові слова: регіональні прояви кліматичних умов, структура землекористування, оптимізація.

ВОДНІ РЕСУРСИ ХОРОСТКІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ, ЗАХОДИ З ОПТИМІЗАЦІЇ

Світлана Новицька — 2024-11-04

У статті акцентується на актуальності дослідження сучасного стану водних ресурсів та оптимізації водокористування Хоростківської територіальної громади, оскільки територіальні громади (ТГ) – це нові адміністративні одиниці, екологічна політика яких ще формується, тому важливим є підкреслити необхідність збереження і раціонального використання саме водних ресурсів у різних галузевих програмах розвитку громад.

З’ясовано, що поверхневі води громади представлені 6 малими річками та 14 ставками. Загалом їх екологічний стан Хоростківської ТГ можна оцінити як задовільний із стійкими тенденціями до погіршення. Основними джерелами забруднених водних об’єктів є стічні води МКП «Комунальник» та неконтрольовані скиди приватних домогосподарств. За результатами лабораторних досліджень, виявлено, що у поверхневих водних об’єктах Хоростківської ТГ зустрічаються патогенні мікроорганізми, спостерігається перевищення нормативних вимог бактеорологічних показників, наявне фекальне забруднення і високий вміст органічних речовин. Встановлено, що за останні 10 років у річку Тайну (найбільшу річку у громаді) було скинуто 281 тис. м³ стічних вод, з якими у водотік потрапило 287 т забруднюючих речовин. Окрім забруднення поверхневих водних об’єктів Хоростківської ТГ, важливою екологічною проблемою, на яку варто звернути увагу, є відсутність санітарно-захисних і водоохоронних зон річок і ставків, а також засмічення прибережної смуги.

Виявлено, шо мережа водопостачання Хоростківської територіальної громади включає виключно водопровідну мережу міста Хоростків (30 км, стан – незадовільний), оскільки у сільських населених пунктах системи централізованого водопостачання відсутні. У джерелах централізованого водопостачання м. Хоростків фіксується перевищення показників азоту амонійного і кольоровості. Гідрохімічний аналіз проб води із приватних свердловин міста Хоростків та сіл Перемилів і Хлопівка підтвердив відповідність вимогам СанПіН №400. У структурі водокористування Хоростківської громади переважає використання води на питні та санітарно-гігієнічні потреби. За 2021 рік у громаді було забрано із природних водних об’єктів 81 тис. м³води, у тому числі із підземних водозаборів – 54 тис. м³. Обсяг добового водоспоживання у Хоростківській ТГ, з врахуванням води технічної якості, становить близько 7 тис. м³/добу. Водночас, за добу сумарний обсяг водовідведення складає 6,6 тис. м³. За 2021 рік у поверхневі водні об’єкти Хоростківської громади було скинуто 133 тис. м³ стічних вод, з яких 30% – забруднених.

Обґрунтовано, що разом із реконструкцією каналізаційних систем, очисних споруд, систем централізованого водопостачання, пріоритетними напрямками покращення екологічного стану водних ресурсів Хоростківської громади, насамперед, є запровадження превентивних механізмів забруднення водойм і водотоків; зменшення антропогенного навантаження в басейнах малих річок шляхом зменшення розораності та збільшення лісистості громади; забезпечення дотримання вимог чинного законодавства щодо забору свіжої води і скидання відпрацьованих вод комунальними і промисловими підприємствами.

Ключові слова: поверхневі води, підземні води, забруднюючі речовини, водопостачання, водовідведення, територіальна громада (ТГ).

СТАВКОВА МЕРЕЖА У БАСЕЙНІ РІЧКИ ГНІЗНИ: ПРОСТОРОВА ПРИУРОЧЕНІСТЬ, ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ГЕОЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Володимир Царик — 2024-11-04

Розглянуто ставкову мережу в басейні річки Гнізни – лівої притоки річки Серет. З’ясовано функціональні особливості і просторову приуроченість ставів до основних приток першого порядку. Найбільш зарегульованою виявилася річка Теребна з її притоками Дзюрава і Качава, в межах басейнів яких зосереджено 35% ставкової мережі. В межах правої притоки р. Гніздечної приурочено 29 %, в межах основної річки Гнізни – 15%. Розраховано коефіцієнт зарегульованості стоку річки штучними водоймами. Проведено типологію ставів, висвітлено проблеми їх деградації та запропоновано оптимізаційні заходи.

Ключові слова: басейн річки Гнізни, ставкова мережа, функціонально-просторові особливості, геоекологічні проблеми, оптиміхаційні заходи.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВТРОФІКАЦІЇ ОЗЕР ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ (НА ПРИКЛАДІ ОЗЕРА ЗАСВІТСЬКЕ)

Василь Фесюк — 2024-11-04

В статті досліджуються морфометричні та гідрологічні особливості озера Засвітського, геоекологічний стан його водозбору. Проаналізовано масштаби евтрофікаційних процесів в озері та їх динаміка. Проведено порівняння особливостей евтрофікації досліджуваного озера з іншими озерами Волинського Полісся. Запропоновано заходи запобігання та зменшення евтрофікації.

Ключові слова: озеро, водозбір озера, лімносистема, геоекологічний стан водозбору, евтрофікація озера, заходи запобігання та зменшення евтрофікації озер.

АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ВОДОЗБІР ЩИРЕЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

Ольга Пилипович — 2024-11-04

Об’єктом досліджень є Щирецьке водосховище як частина водної інфраструктури Львівської агломерації, що виконує не лише функцію водопостачання, але й кліматорегулюючу, оздоровчу, екологічну, естетичну та інші функції. Проаналізовано поселенське навантаження на водозбір Щирецького водосховища. Розглянуто структуру землекористування у розрізі окремих річкових басейнів, які живлять водойму. Створено картографічну модель водозбору водосховища. Визначено, що найбільшої антропогенної трансформації зазнав басейн р. Малечковича. Водойма зазнає надмірного антропогенного навантаження внаслідок скиду стічних вод. Запропоновано першочергові заходи щодо збереження екосистеми водосховища.

Ключові слова: Щирецьке водосховище, антропогенне навантаження, структура землекористування, скид стічних вод, водокористування.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ І ТИПОЛОГІЯ ПРИМІСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ТЕРНОПОЛЯ

Петро Царик — 2024-11-04

Розглянуто особливості приуроченості приміських (по відношенню до м. Тернополя) територіальних громад. Проаналізовано такі параметри як площі приміських територіальних громад; особливості кількості, щільності та розміщення населення громад; фінансовий стан та спроможність громад, відповідно їх доходів, витрат, трансфертів, розміщення промисловості, особливості транспортної інфраструктури. Звернуто увагу на основні екологічні проблеми приміських громад, обмотивовано можливі шляхи їх подолання, наявність таособливості використання рекреаційних ресурсів та поширення рекреаційної інфраструктури. Проаналізовано функціональну структуру та просторове розміщення територій природно-запопідного фонду.

Ключові слова: територіальна громада, фінансова спроможність, інфраструктура, екологічний стан, природно-заповідний фонд.

ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ВЕЛИКОБЕРЕЗОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: ГЕОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ В КОНТЕКСТІ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

ігор Кузик — 2024-11-04

Метою роботи є оцінка структури землекористування Великоберезовицької територіальної громади та обґрунтування напрямків її оптимізації із врахуванням впливу на зміни клімату. Під час дослідження було використано загальнонаукові методи: узагальнення та систематизація, описовий, статистичний, оцінювання; спеціальні методи: конструктивно-розрахунковий, картографічний, оптимізаційного моделювання, а також окремі методики для визначення антропогенного навантаження, коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенної трансформації території Великоберезовицької громади.

Великоберезовицька територіальна громада розташована в центрі Тернопільської області, Тернопільському районі, на площі 200 км². На території громади проживає 23 175 осіб. Великоберезовицька громада об'єднує 13 населених пунктів, на базі яких створено 8 старостинських округів.

У статті проведено аналіз та геоекологічну оцінку структури землекористування Великоберезовицької громади. Встановлено, що в структурі землекористування досліджуваної території переважає рілля (68%), ліси займають 13%, забудовані землі – 7%, пасовища – 4%, сіножаті – 4%, багаторічні насадження – 3%, землі під водою та болотами – 1%. Частка природних земель у громаді становить 25%. За результатами проведених розрахунків визначено коефіцієнт антропогенної трансформації території Великоберезовицької територіальної громади, який становить 4,7; коефіцієнт екологічної стабільності – 0,29; бал антропогенного навантаження – 3,7 та коефіцієнт антропогенного навантаження – 3,7. Відповідно до визначених показників, можна стверджувати, що територія Великоберезовицької територіальної громади є екологічно нестабільною з трансформованими ландшафтами, високим балом та середнім ступенем антропогенного навантаження.

Для виправлення та покращення ситуації і приведення досліджуваної території до нормативних показників екологічної стабільності, необхідно здійснити низку оптимізаційних заходів. У статті обґрунтовано оптимізаційну модель землекористування Великоберезовицької територіальної громади, яка передбачає скорочення ріллі на 25%, збільшення лісистості на 12% та доведення частки природних угідь до оптимального рівня 50%. Враховуючи особливості ландшафту досліджуваної території, ми пропонуємо зменшити площу ріллі за рахунок малопродуктивних та еродованих земель. Таким чином, оптимізована структура землекористування Великоберезовицької територіальної громади, включатиме 43% – орних земель, 25% – лісів, 24% – пасовищ, сіножатей і багаторічних насаджень, 7% – забудованих земель та 1% – земель під водою та болотами. Встановлено, що за умови реалізації такої оптимізаційної моделі територія Великоберезовицької громади перейде зі статусу емітента парникових газів до їх поглинача. Землі громади щорічно поглинатимуть понад 13,5 тонн парникових газів. Реалізація такого підходу потребує зміни цільового призначення окремих земельних ділянок та організації їх ландшафтно-адаптованого використання.

Ключові слова: геоекологічна оцінка, землекористування, екологічна стабільність, антропогенне навантаження.

ЧОРНОЗЕМОЗНАВСТВО – НАУКА ПРО ЧОРНОЗЕМИ

Степан Позняк — 2024-11-04

У статті викладено погляди на сучасне наукове і практичне значення чорнозему, підкреслена його особлива роль в історії науки і людства. Головна увага приділена питанням географічного поширення, ґенезі, складу, будові, властивостям, раціональному використанню, відновленню, збереженню і охороні. Розглядаються проблеми, пов’язані з проявом деградаційних процесів: ерозії, дефляції, ущільнення, дегуміфікації, знеструктурювання тощо. Наголошено на ролі і значенні чорноземів у світі ґрунтів як феномена природи, ідеалу ґрунту, годувальника і засобу праці.

Ключові слова: чорнозем, феномен природи, деградація, ерозія, морфологія, властивості, ідеал досконалості, естетична цінність.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ І ПРІОРИТЕТИ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ МІСТ В ПРОЦЕСІ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Оксана Склярська — 2024-11-04

У статті розглянуто пропозиції фахівців з урбаністики та просторового планування щодо повоєнної відбудови міст України. Визначено пріоритети та принципи відновлення міст, які зазнають найбільших руйнувань під час повномасштабної війни в Україні, а також акцентовано на необхідності оновлення інтегрованих концепцій і стратегій розвитку тилових міст відповідно до сучасних викликів. Узагальнено методологічну модель концептуальних засад повоєнного відновлення міст України, розглянуто проєкти відбудови Маріуполя, Харкова, Ірпеня.

Ключові слова: повоєнне відновлення, просторове планування, концепції міського розвитку, проєкти відбудови

ГЕОГРАФІЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РЕГІОНУ «ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА»

Ірина Кравцова — 2024-11-04

Особливим регіоном сучасної Європи є Центральна Європа. Не маючи чіткого географічного позначення, може розглядатися як відповідь на світові політичні виклики. Науковці стверджують, що сьогодні є потреба у переосмисленні регіоналізації Європи, місця та ролі Центральної Європи в процесах динамічної взаємодії Азійсько-Тихоокеанського регіону та Європейського Союзу. Мета статті: дослідити географічні інтерпретації Центральної Європи як наукової категорії.

Науково обґрунтовано та доведено, що Центральна Європа – це природно-географічний, суспільно-географічний, геополітичний та історико-географічний регіон, який сьогодні варто трактувати як духовне поняття, стан розуму, географічний бастіон, відповідний інституційний базис, як боротьбу за «свою західність» та розуміння європейськості. Новизна дослідження полягає в тому, що Центральна Європа розглянута не лише як географічне матеріалістичне територіальне утворення (природне, суспільно-географічне), а й з погляду гуманістичної географії як природно-соціо-історико-культурна територія, яка постійно змінюється в просторі та часі.

Ключові слова: Центральна Європа, природно-географічний регіон, суспільно-географічний регіон, природно-соціо-історико-культурна територія.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

1 1 — 2024-11-04

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ НОВИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ РЕАЛІЙ

Мирослав Дністрянський — 2024-11-04

Зроблено аналіз поширення урбанізованих територій (міст, міських агломерацій) у Львівській області в контексті трансформації статусу та функцій поселень за результатами змін в законодавстві України. Класифікація міст регіону за кількістю населення засвідчила наявність великої кількості малих міст людністю до 10 тисяч осіб, що створює для них реальні загрози втрати статусу міста, але за певних умов може бути сприятливою передумовою в подальших процесах урбанізації. За розміщенням міст та міських агломерацій виділено в межах регіону чотири смуги міського розселення (Гірську, Передгірську, Центральну та Побузько-Стирську), які відрізняються густотою та демографічними потенціалами міських поселень. Порівняльний аналіз засвідчив, що найнижчим і недостатнім для виконання організаційно-обслуговуючих функцій є рівень урбанізації Гірської поселенської смуги.

Внаслідок адміністративно-територіальної реформи статус районних центрів втратили 15 міст регіону, водночас більшість малих міст, за винятком Винників, Дублян, Соснівки, Стебника, Угніва, стали центрами територіальних громад, що створює для них перспективи стати новими осередками соціально-економічного піднесення. Обґрунтовано висновок про те, що найбільше підстав для виконання функцій з координації збалансованого розвитку міських агломерацій мають нові адміністративні райони за умови надання їм відповідних повноважень та економічних важелів.

Ключові слова урбанізовані території, міста, міські територіальні громади, урбанізація у Львівській області, міські агломерації, управління урбанізованими територіями

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У 2001-2021 РОКАХ: ГЕНДЕРНИЙ ТА МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Олена Афоніна — 2024-11-04

У статті проаналізовано просторові та гендерні відмінності процесу трансформації вікової структури населення України протягом двадцятирічного періоду. Проведено порівняльний аналіз зрушень у віковій структурі населення міських та сільських територій. Доведено посилення процесів демографічного старіння за гендерною ознакою. Встановлено міжрегіональні відмінності процесу трансформації вікової структури населення України. Оцінено наслідки трансформації вікової структури населення.

Ключові слова: трансформація вікової структури населення, міське і сільське населення, демографічне старіння, демографічне навантаження.

ГЕОПРОСТОРОВИЙ МОНІТОРИНГ МЕРЕЖІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ігор Холошин — 2024-11-04

Дніпропетровська область має досить розвинену та складну структуру мережі автомобільних доріг. З метою оцінки її ефективності, проведено геопросторовий моніторинг з використанням ГІС на основі даних Open Street Map. Встановлено просторово-територіальні особливості мереж (довжина доріг, рівень просторової складності, структура, забезпеченість, стійкість, щільність тощо) різних типів автомобільних доріг як для області загалом, так і для її адміністративних районів.

Ключові слова: геопросторовий моніторинг, мережа автомобільних доріг, структура мережі, транспортна забезпеченість, щільність доріг, Дніпропетровська область.

ІНТЕГРАЦІЯ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ В УМОВАХ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Ірина Гудзеляк — 2024-11-04

Розкрито систему чинників, які впливають на процес інтеграції транспортної системи у транскордонному регіоні та визначено індикатори інтегрованості транспортної інфраструктури. Описано просторові аспекти функціонування пунктів перетину на українсько-польському кордоні, автомобільної і залізничної мережі Львівської області і Підкарпатського воєводства. Надано пропозиції щодо удосконалення транспортної системи у транскордонному регіоні України та Польщі.

Ключові слова: транспортна система, залізнична інфраструктура, автомобільний транспорт, інтеграція, Україна, Польща.

ДЕРУСИФІКАЦІЯ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ В МЕЖАХ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Андрій Лісовський — 2024-11-04

В статті розглядається проблема декомунізації і дерусифікації назв географічних об’єктів в межах Хмельницької області. Висвітлено перейменування географічних назв досліджуваної території, в період російсько-радянської окупації. Вказано географічні об’єкти Хмельницької області, які доцільно декомунізувати та дерусифікувати.

Ключові слова: декомунізація, дерусифікація, деколонізація, перейменування, географічна назва, населений пункт.