Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія

ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ МІШАНИХ ЛІСІВ БАСЕЙНУ БИСТРИЦІ ТИСМЕНИЦЬКОЇ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ) НА ЗАСАДАХ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДНОГО ЛІСІВНИЦТВА В УМОВАХ МОЖЛИВОЇ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Павло Теліш — 2025-12-30

У статті обґрунтована система заходів, спрямованих на реконструкцію похідних лісів у басейні Бистриці Тисменицької. У межах висотних лісових поясів і висотних ландшафтних місцевостей запропоновано параметри цільових деревостанів, заходи з наближеного до природного лісівництва та рекомендовані способи рубань.

Ключові слова: басейн р. Бистриця Тисменицька, висотні лісові пояси, наближене до природного лісівництво, способи рубань, цільові деревостани.

ГЕОПРОСТОРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ДП «ХУСТСЬКЕ ЛДГ»

Мирослава Питуляк — 2025-12-30

У статті представлено дослідження ДП «Хустське дослідне лісове господарство». Опрацьовано низку фондових матеріалів господарства. Запропоновано картосхему просторового розподілу зон діяльності лісництв. У публікації проведено комплексний геопросторовий аналіз структури лісів, просторового розподілу рубок та їх впливу на екосистему. Проаналізовано породний склад і вікову структуру деревостанів і виявлено їх геопросторові закономірності. Запропоновано заходи раціонального лісокористування.

Ключові слова: лісові ресурси, лісокористування, лісистість, категорії лісів, вікова структура деревостанів, лісництво.

ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ РЕҐІОНУ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Павло Флінта — 2025-12-30

У статті розглядаються актуальні питання використання лісових угідь у регіоні та обґрунтовуються напрямки його вдосконалення. Проаналізовано основні екологічні, економічні та правові аспекти управління лісовими угіддями. Особлива увага приділяється використанню сучасних технологій, інституційним змінам та залученню місцевих громад до управління лісовими ресурсами. Запропоновано практичні рекомендації щодо забезпечення сталого розвитку лісового господарства в контексті кліматичних викликів та курсу України на європейську інтеграцію.

Ключові слова: використання лісових угідь, лісові ресурси, сталий розвиток, екологічна безпека, цифрові технології, лісова політика.

ПОСТАТІ, ПОДІЇ, ПОВІДОМЛЕННЯ

1 1 — 2025-12-30

ПОСТАТІ, ПОДІЇ, ПОВІДОМЛЕННЯ

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В МЕЖАХ НПП «ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН»

Оксана Оливко — 2025-12-30

Розглянуто проблему еколого-соціально-економічного розвитку територіальних громад, частини території яких входять до складу національного природного парку «Дністровський каньйон» Проаналізовано рейтинг територіальних громад за перше півріччя 2025 року і з’ясовано низькі рейтинги територіальних громад з високою часткою заповідності. Це свідчить про низький рівень використання ними значного потенціалу рекреаційно-туристичних ресурсів. Запропоновано враховувати при оцінці результатів сталого розвитку громад надання заповідними територіями громад екосистемних послуг у вартісному оцінюванні.

Ключові слова: територіальні громади, сталий розвиток, екосистемні послуги. НПП «Дністровський каньйон».

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ АНТРОПОГЕННІ ПРОЦЕСИ У БАСЕЙНІ РІЧКИ ГНІЗНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ХАРАКТЕР СТОКУ

Володимир Царик — 2025-12-30

Розглянута проблема скорочення запасів підземних вод і ґрунтової вологи внаслідок надмірних масштабів трансформаційних антропогенних процесів у річковому басейні Гнізни. Встановлено і проаналізовано основні трансформаційні процеси, що впливають на процеси поверхневого і підземного стоків: надмірна розораність басейну річки (понад 66%), низка частка угідь під природною рослинністю (менше 25%), значна частка меліорованих заболочених і перезволожених земель (понад 5 тис. га),, забудованість басейну понад 5% та істотна транспортна освоєність території. Внаслідок антропогенних перетворень підстилаючої поверхні підземний стік у річковому басейні скоротився на ¼ частину. Цьому сприяли регіональні кліматичні зміни та пов’язані з ними зростання температури і кількості зливових дощів, що приводить з однієї сторони до висушування ґрунтів, з іншої – до інтенсифікації процесів поверхневого змиву і водної ерозії. Система запобіжних заходів включає: ренатуралізацію річкових ландшафтів, заліснення і залуження прируслових територій, відведення водоохоронних зон в межах населених пунктів, Формування басейнової мережі заповідних територій

Ключові слова: річковий басейн Гнізни, трансформація природних ландшафтів, зміни характеру стоку

СУЧАСНІ ГЕОПРОСТОРОВІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ТА ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Іван Рудакевич — 2025-12-30

У публікації охарактеризовані сучасні геопросторові проблеми розвитку систем cупутникової навігації, їх використання у господарській та туристичній діяльності. Проаналізовано актуальність проблематики використання супутникових навігаційних систем у різних сферах діяльності. Розкрито аспекти вразливості геопозиційних систем через підміну їх сигналу (спуфінг) чи глушіння. Охарактеризовано напрями використання супутникових навігаційних систем у туристичній діяльності. Проаналізовані заходи щодо запобігання спотворенню та перетворенню сигналів навігаційних супутникових систем.

Ключові слова: геопозиціонування, глушіння, GPS, супутникові навігаційні системи, спуфінг, туризм.

60-Й ВИПУСК ФАХОВОГО ЧАСОПИСУ: УЧАСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ НАУКОВИХ ЦЕНТРІВ У ЙОГО СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ

Любомир Царик — 2025-12-30

Розкрито передумови розвитку географічних досліджень у Тернопільському науковому центрі, висвітлено особливості становлення і розвиток фахового наукового часопису „Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія географія”, проаналізовано роль регіональних наукових центрів у формуванні його Звернуто увагу на оригінальні публікації авторів у різних рубриках, участь професорів у редакційній колегії, популяризації часоптсу в регіональних наукових центрах, Україні.

Ключові слова: Тернопільський науковий центр, географічні дослідження, науковий часопис, тематики публікацій, науковий внесок регіональних наукових центрів.

МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ САКРАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЇ

Олена Міщенко — 2025-12-30

Запропоновано методику оцінювання сакрально-рекреаційного потенціалу території, яка грунтується на виокремленні основного (сакрального) та середовищного класів показників, а також застосуванні коригувальних коефіцієнтів з огляду сприятливих/несприятливих умов його розвитку. Здійснено апробацію авторської методики на прикладі Волинської області.

Ключові слова: сакрально-рекреаційний потенціал території, Волинська область, оцінювання.

РЕГІОНАЛЬНИЙ ТУРИЗМ ТЕРНОПІЛЬCЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМОВАХ ВОЄННОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Інна Поплавська — 2025-12-30

У статті представлено комплексний аналіз трансформацій туристичної сфери Тернопільської області в умовах війни. Мета дослідження — визначити зміни, яких зазнав регіональний туристичний сектор під впливом воєнних дій, та окреслити нові напрями його розвитку у посткризовий період. Проаналізовано історичні паралелі між функціонуванням туризму в роки Першої світової війни та сучасної російсько-української війни, структурні зрушення у видах туризму, роль малих міст і туристично-інформаційних центрів у підтриманні туристичної активності, а також основні економічні тенденції після 2022 року. Війна зумовила переорієнтацію на патріотичний, меморіальний, лікувально-реабілітаційний і краєзнавчий туризм. Збереження брендової стратегії «TERNOPIL*YA – new emotions» сприяє підтриманню позитивного іміджу регіону. Туристично-інформаційні центри, зокрема ТІЦ м. Тернопіль, виступають ключовими комунікаторами у розвитку локального туризму. Зростання туристичного збору на 57 % свідчить про поступове відновлення галузі та її перехід до соціально орієнтованої та сталобрендової моделі розвитку.

Ключові слова: Тернопільська область, туристична сфера, локальна історія розвитку туризму, туристичний регіональний брендінг, економічні показники розвитку туризму.

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРИВАБЛИВОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ

Олена Побігун — 2025-12-30

Досліджено сучасні інноваційні підходи до розвитку туристичних дестинацій. Здійснено аналіз світового досвіду впровадження інновацій у сфері туризму, зокрема використання AR/VR технологій, big data, мобільних застосунків та smart-платформ. Дослідження має прикладне значення для розвитку регіонального туризму та демонструє потенціал впровадження інноваційних рішень в українські туристичні дестинації в умовах цифровізації та поствоєнного відновлення.

Ключові слова: туристична дестинація, інноваційні технології, приклади впровадження, привабливість.

СИЛІЦИТИ АЛЬБ-СЕНОМАНСЬКОГО ВІКУ, ЯК РЕСУРСНИЙ КОМПОНЕНТ ГЕОТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРИДНІСТЕР’Я

Ігор Касіяник — 2025-12-30

Публікація розкриває можливості використання автохтонних силіцитів альб-сеноманського віку в межах Хмельницького Придністер’я. Охарактеризовані провідні напрямки їх геотуристичного застосування. Доведено ефективність робити за відслоненнями альб-сеноманських відкладів як оглядовими об’єктами, використання уламкового матеріалу кременів як інтерактивного засобу під час спеціалізованих геотуристичних заходів та як сировини для виготовлення регіональної брендової сувенірної продукції..

Ключові слова: регіональний туристичний комплекс, сувенір, силіцити, кремінь.

МОБІЛЬНІ ЗАКЛАДИ РОЗМІЩЕННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ АКТИВНИХ ФОРМ ТУРИЗМУ

Катерина Дударчук — 2025-12-30

На сучасному етапі туризм виступає однією з найбільш динамічних сфер світової економіки, розвиток якої відбувається під впливом соціально-економічних, культурних та технологічних факторів. Поряд із традиційними засобами розміщення зростає популярність мобільних форм розташування туристів, що зумовлено тенденціями до мобільного стилю життя, індивідуалізації подорожей та орієнтації на активні форми дозвілля. У статті висвітлено перспективні напрямки використання таких закладів в світі і можливості для розвитку в Україні.

Ключові слова: мобільні заклади розміщення, рекреаційні комплекси, активні форми туризму, туристичний потенціал.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТУРИСТІВ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНИХ БЕЗПЕКОВИХ РИЗИКІВ

Богдан Пушкар — 2025-12-30

У статті проаналізовано організацію безпечного транспортного обслуговування туристів в умовах підвищених ризиків, зокрема в контексті воєнного стану в Україні. Окреслено класифікацію основних видів безпекових загроз, таких як військові дії, ДТП, пандемічні обмеження та природні катаклізми. Розглядаються організаційні заходи з мінімізації ризиків: планування безпечних маршрутів, застосування ІТ-рішень, підготовка персоналу та страхування; європейський досвід управління ризиками та українські кейси адаптації туристичних перевезень, а також рекомендації щодо впровадження стандартів безпеки, "розумного" транспорту та участі громад у формуванні безпечного туристичного середовища.

Ключові слова: туризм, транспортне обслуговування, безпека, ризики, логістика, воєнний стан, ІТ-рішення, Smart Mobility.

ВПЛИВ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА НА РОЗВИТОК ГАСТРОНОМІЧНОГО ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Родіка Тіміш — 2025-12-30

Досліджено взаємозв'язок між розвитком органічного виробництва та гастрономічним туризмом в Україні в контексті сталого способу життя. З’ясовано, що органічне виробництво сприяє збереженню земельних ресурсів, покращенню якості харчових продуктів та зміцненню здоров'я населення, що створює нові туристичні практики.

Проаналізовано роль роздрібної торгівлі як каналу просування органічних продуктів серед туристів та місцевих споживачів. Підтверджено, що гастрономічний туризм на основі органічних продуктів є перспективним напрямком сталого регіонального розвитку, який може сприяти відродженню місцевої економіки, оптимізації використання земельних ресурсів, збереженню культурної спадщини та формуванню позитивного регіонального іміджу, підвищуючи привабливість туристичних дестинацій та покращуючи сталий спосіб життя населення.

Ключові слова: здоров'я населення, органічні продукти, органічне виробництво, земельні ресурси, роздрібна торгівля, сталий розвиток, сталий спосіб життя, гастрономічний туризм, туристична дестинація.

МОДЕЛЮВАННЯ ВОДНОГО РЕЖИМУ РІЧКИ СЕРЕТ В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

Любов Янковська — 2025-12-30

В останні десятиліття все більше уваги приділяється вивченню малих і середніх річок. Це пов'язано не тільки з необхідністю реалізації комплексних екологічних стратегій використання водних ресурсів, але й з усвідомленням важливості водних об'єктів для функціонування навколишнього середовища та життєдіяльності людини. Метою даного дослідження є виявлення основних закономірностей зміни водного режиму річки Серет і обгрунтування управлінських заходів для пом’якшення наслідків кліматичних змін у басейні річки.

У роботі запропонована алгоритмічна модель гідроекологічного дослідження р. Серет; розглянуто основні гідрометричні характеристики річки; аналізуються кліматичні зміни, що впливають на складові водного балансу території. Важливим аспектом роботи є збір та опрацювання результатів моніторингових спостережень з найбільшого гідрологічного поста у м. Чортків за 2015-2023 рр.

Встановлено, що кліматичні зміни призвели до підвищення середньорічної температури повітря, що особливо помітного в зимові та літні місяці. На тлі підвищення температури повітря у долині річки Серет спостерігається нерівномірний розподіл опадів. Це призводить до інтенсифікації посушливих явищ, а в теплий період характерними стають зливові та локальні опади, які провокують небезпечні паводки. Методами графічного моделювання та математичних розрахунків було доведено, що відбувається обміління річки Серет, оскільки середній показник рівня води в річці упродовж досліджуваного проміжку часу був нижчий за середній багаторічний (390 см). Особливо низький рівень води у р. Сереті спостерігався у 2016 та 2017 роках (352 - 353 см), тобто відповідно на 37-38 см менший від норми. Це у свою чергу спричинило зниження потенціалу самоочищення водотоку та в перспективі може суттєво вплинути на гідробіонтів на водну екосистему в цілому. Разом з тим, зливові опади провокують небезпечні паводки Максимальний рівень води за досліджуваний період відмічений 28.02.2017 р. – 445 см – під час весняної повені. Літні паводки (420-423 см) спостерігалися також у 2019 та 2020 роках та весняні повені (424-425 см) у 2022-2023 роках.

Як доводять дослідження, зміна клімату створює додаткові ризики утворення довготривалих посух, які перериваються зливами значної інтенсивності, що призводить до небезпеки затоплень, підтоплень. Антропогенні фактори посилюють негативні впливи кліматичних змін на водні об’єкти, серед них розорення чи забудова прибережних захисних смуг, засмічення водотоків тощо.

До основних нормативно-правових актів, що діють у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, належать, зокрема, Водний кодекс України, Кодекс України про надра, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», розпорядження КМУ від 09.12.2022. «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року». Україна з 2024 року розпочала реалізацію планів управління річковими басейнами відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Щоб пом’якшити негативний вплив кліматичних змін в басейні річки Серет, доцільно оптимізувати структуру землекористування, зокрема скоротити частку орних земель, забезпечити збереження води у природних ландшафтах шляхом відновлення найбільш цінних природних комплексів, таких як ліси та водно-болотні угіддя. Також важливо створювати природоохоронні території, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі. Необхідно забезпечити відновлення і відповідне облаштування водоохоронних зон шляхом залуження чи заліснення. Важливим кроком є впровадження заходів із запобігання ерозійно-гідрологічним процесам. Окрім цього, потрібно покращити контроль за спеціальним водокористуванням, переглянути еколого-економічні підходи до розвитку гідроенергетики, враховуючи аспекти протипаводкового захисту. Варто приділити увагу навчанню громади та аграріїв методам водозбереження й адаптації до змін клімату. Розробити плани дій на випадок посух, що охоплюють заходи з водопостачання, обмеження водоспоживання. Суттєве значення матиме запровадження методів раціонального використання водних ресурсів через повторне використання води і практики сталого водокористування для пом’якшення наслідків кліматичних змін.

Ключові слова: гідрометричні характеристики річки, посухи, повені, паводки, графічні моделі, управління водними ресурсами, нормативно-правові акти.

ТРАСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ШТУЧНИХ ВОДОЙМАХ р. ЖВАНЧИК ТА ЇХ МОДЕЛЮВАННЯ

Владислав Гарбар — 2025-12-30

У статті розглянуто особливості трансформаційних процесів штучних водойм у середній течії річки Жванчик та проаналізовано вплив гідротехнічних споруд на морфометричні й гідрологічні параметри водних екосистем. Використовуючи геоінформаційні технології проведено просторово-часовий аналіз змін у межах водозбору, зокрема трансформації берегової лінії, зміни площі водного дзеркала та динаміки замулення. Досліджено гідрохімічний склад води штучних водойм та здійснено інтеграцію польових і дистанційних даних для створення комплексної ГІС-моделі середньої течії р. Жванчик. Результати дослідження дають змогу оцінити сучасний екологічний стан водойм, визначити напрями їхнього сталого використання та розробити рекомендації щодо оптимізації водогосподарської діяльності регіону.

Ключові слова: річка Жванчик, штучні водойми, трансформаційні процеси, геоінформаційне моделювання, геоекологічний моніторинг.

РЕГІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ГІДРО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ МІЖЗОНАЛЬНОГО ГЕОЕКОТОНУ «ЛІСОСТЕП-СТЕП» ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ТА ЇХ ВРАХУВАННЯ У РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Олексій Ситник — 2025-12-30

В статті розглядається сучасний стан гідро-кліматичних умов територіальних громад Уманщини та Гайворонщини, розташованих в межах міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Правобережної України. Міжзональний геоекотон «лісостеп-степ» характеризується перехідним кліматом та унікальним біогеографічним складом, є надзвичайно вразливим до антропогенного тиску та кліматичних флуктуацій, що відповідно впливає і на розвиток територіальних громад.

Ключові слова: глобальні зміни клімату, водні ресурси, міжзональний геоекотон «лісостеп-степ» України, Уманщина, Гайворонщина, антропогенний вплив, територіальні громади.

РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ У ФОРМУВАННІ МІГРАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В АФРИЦІ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ

Оксана Браславська — 2025-12-30

Стаття присвячена комплексному аналізу формування міграційних потоків на Африканському континенті з урахуванням соціально-економічної, демографічної та інституційної специфіки регіонів. У роботі розкрито вплив територіальної нерівності розвитку, диспропорцій у структурі зайнятості, урбанізаційної динаміки та кліматичних ризиків на інтенсивність і напрями мобільності населення. Акцентовано на ролі регіональних економічних співтовариств у регулюванні внутрішньоконтинентальних переміщень та зниженні вразливості до нерегулярної міграції. Показано, що демографічний тиск, політична нестабільність і деградація природних ресурсів перетворюють міграцію з реакції на кризу у структурний чинник розвитку, що потребує комплексних політик зайнятості та просторової інтеграції.

Ключові слова: гендерні аспекти міграції, міжрегіональні міграційні коридори, інституційна спроможність, політична нестабільність, кліматична резильєнтність, демографічний тиск.

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Олександр Грейц — 2025-12-30

У статті розкрито суспільно-географічні чинники формування та розвитку будівельного комплексу регіонів України в умовах післявоєнного відновлення економіки. Методологічну основу становлять економіко- та соціально-географічні підходи, статистичний і порівняльно-географічний аналіз, методи просторової інтерпретації даних і графічної візуалізації. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх для вдосконалення регіональної політики відбудови, оптимізації територіальної структури будівельного виробництва та узгодження державних і приватних ініціатив у стратегіях просторового розвитку.

Ключові слова: будівельний комплекс, інституційна підтримка, публічно-приватне партнерство (PPP), U-подібна динаміка, просторове планування.

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ В СИСТЕМІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Кирило Іран — 2025-12-30

Стаття присвячена науковому обґрунтуванню інвестиційної привабливості Одеського регіону в системі регіонального розвитку України з урахуванням підходів суспільної географії. Розкрито теоретичні засади та окреслено методологію дослідження з поєднанням аналітичного, статистичного, порівняльно-географічного, кореляційного та графічного підходів. Практичне значення дослідження полягає у розробленні рекомендацій щодо основних засобів ефективної регіональної політики вирівнювання та підвищення конкурентоспроможності Одеської області у післявоєнний період.

Ключові слова: інвестиційна привабливість, Одеський регіон, капітальні інвестиції, прямі іноземні інвестиції, просторові диспропорції, кореляційний аналіз.