МЕТОДОЛОГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ У РЕГІОНАЛЬНІ ҐРУНТОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ДЛЯ АНАЛІЗУ МОРФОГЕНЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті досліджено методологічні засади поєднання технологій дистанційного зондування Землі з архітектурою регіональних ґрунтових інформаційних систем. Проаналізовано роль космічної зйомки як провідного джерела актуальних даних для верифікації та оновлення цифрових ґрунтових моделей. Розглянуто процеси формалізації ґрунтової інформації на фізичному, логічному та семантичному рівнях. Детально висвітлено використання спектральних індексів та об’єктно-орієнтованого аналізу для моніторингу антропогенної трансформації ґрунтів. Обґрунтовано необхідність створення цілісної інфраструктури ґрунтових даних для забезпечення сталого землекористування.
Ключові слова: ґрунт, дистанційне зондування Землі, ґрунтова інформаційна система, моніторинг ґрунтів, стале землекористування.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).