ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ЛУЧНО-СТЕПОВОГО РЕЗЕРВАТУ “КАСОВА ГОРА” (ГАЛИЦЬКИЙ НПП)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Структура ґрунтового покриву представлена контрастними геолітогенними мозаїками чорноземів типових на лесових породах з чорноземами лучними на дочетвертинних глинах, рендзинами типовими й ембріональними карбонатними ґрунтовими утвореннями на елювії-делювії мергелів і вапняків, підстелених гіпсами. На ізольованих пагорбах-останцях у складних геологічних умовах формуються рендзини типові на двочленних відкладах. Ґрунти добре гумусовані (3,0–8,1 %) з високими показниками суми вбирних основ (41,0–44,0 ммоль) і абсолютним домінуванням увібраного Са2+ над Mg2+ у 6–10 разів. На південно-західних схилах високих пагорбів сформувалися чорноземи типові міграційно-міцелярні карбонатні малогумусні середньоглибокі на літологічно однорідних лесоподібних породах. Вони функціонують у режимі схилового ґрунтоутворення, відзначаються невисоким вмістом гумусу (2,3–2,9 %), високими лужністю (рН 8,0–8,7) і сумою вбирних основ (30,0–32,0 ммоль) з переважанням у вбирному комплексі Са2+ над Mg2+ у 6–9 разів. На бортах карстово-ерозійно-акумулятивних водозбірних лійок сформувалися літокатени з мозаїками рендзин типових слаборозвинених і поверхневих ініціальних ґрунтових утворень на елювії-делювії вапняку. На днищі карстової водозбірної лійки південно-західного макросхилу поширені чорноземи лучні середньогумусні (6,1–6,2 %) глибокі грубопилувато-легкоглинисті (60,0–71,0 %) на дочетвертинних глинах імовірно каолінітового складу з дуже високим вмістом вбирних основ (40,0–49,0 ммоль) і домінуванням вбирного Са2+ над Mg2+ у 6–9 разів.
Ключові слова: ґрунтовий покрив, чорнозем, рендзина, клімат ґрунту, гумус, дисперсність, біоми лучного степу, степовий резерват, Бурштинське Опілля, Касова гора.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).