ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТРУКТУРА ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ПОДІЛЬСЬКИХ ТОВТР (У МЕЖАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Стаття присвячена аналізу стану та особливостей формування ґрунтового покриву Подільських Товтр у межах Тернопільської області. Метою роботи є вивчення сучасного стану ґрунтового покриву для розробки рекомендацій щодо його раціонального використання. В основу дослідження покладено результати польових досліджень. Охарактеризовано морфологію низки ґрунтових профілів, глибину закипання від HCl та зв’язок ґрунтотворення з літогенною основою. Встановлено, що на вирівняних вершинних поверхнях та схилах під лісовою рослинністю сформувалися чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти. На бокових товтрах часто домінує природна степова рослинність, під якою сформувались дерново-карбонатні ґрунти, подекуди вилугувані чи опідзолені.
Ключові слова: Подільські Товтри, структура ґрунтового покриву, рендзини, ґрунтова катена, декарбонізація, антропогенна трансформація, Тернопільська область.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).