Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія

ІНТЕГРАЛЬНА ГЕОІНФОРМАЦІЙНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗМІЩЕННЯ ОБ`ЄКТІВ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

2026-03-30T10:50:35+03:00

У статті представлено результати інтегральної геоінформаційної оцінки території Дніпропетровської області з метою визначення просторово оптимальних зон для розміщення об’єктів сонячної енергетики різного рівня. Як ключові критерії було використано показники інсоляції, морфометричні характеристики рельєфу (крутість схилів), доступність інженерної та транспортної інфраструктури, а також просторове поширення територій з обмеженим режимом землекористування.

Отримані результати можуть бути використані як інформаційно-аналітична основа для просторового планування розвитку сонячної енергетики, підготовки інвестиційних проєктів і підтримки прийняття управлінських рішень у сфері відновлюваної енергетики регіону.

Ключові слова: просторове моделювання, багатокритеріальний аналіз, QGIS, фактори придатності, інтегральна карта потенціалу.

ПЕРЕХІД УКРАЇНИ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ВЕРТИКАЛЬНУ РЕФЕРЕНЦІЙНУ СИСТЕМУ (EVRS): ГЕОДЕЗИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРОСТОРОВІ НАСЛІДКИ

2026-03-30T11:10:21+03:00

Обґрунтовано актуальність переходу України на Європейську вертикальну референційну систему (EVRS) як необхідної умови підвищення точності та уніфікації висотного забезпечення в національній геодезичній і картографічній практиці. У статті проаналізовано передумови впровадження EVRS, її методологічні засади та просторові наслідки переходу від Балтійської системи висот 1977 року. Особливу увагу приділено аналізу регіонального розподілу висотних поправок на території України, оцінці впливу вибору вертикальної системи на точність цифрових моделей рельєфу (DEM) та узгодженість геопросторових даних із сучасними GNSS-технологіями. Показано, що застосування EVRS забезпечує усунення систематичних висотних похибок, підвищує стабільність і порівнянність просторових даних, а також створює основу для розвитку сучасних геоінформаційних досліджень і картографічних продуктів.

Ключові слова: Європейська вертикальна референційна система (EVRS), Балтійська система висот 1977 року, нормальні висоти, EVRF2019, цифрові моделі рельєфу (DEM), GNSS, геодезія, картографія.

ВИКОРИСТАННЯ ГІС ТА ЕЛЕКТРОННИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ ПРИЛАДІВ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПОШИРЕННЯМ ІНВАЗІЙНИХ РОСЛИН У ЛАНДШАФТАХ ГАЙВОРОНСЬКОЇ ТГ

2026-03-30T12:22:06+03:00

У статті досліджено поширення інвазійних рослин у антропогенних ландшафтах Гайворонської громади із застосуванням ГІС-технологій, дистанційного зондування, БПЛА та геодезичних методів. Проаналізовано просторові закономірності інвазій, оцінено їх вплив на екосистеми та окреслено напрями підвищення ефективності моніторингу й управління ландшафтами.

Ключові слова: просторовий аналіз території, спектральний аналіз, гепросторові дані, моніторинг рослинного покриву, дистанційне зондування землі, антропогенні ландшафти.

ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ ТА РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА БАСЕЙН РІЧКИ СОРОЧАНКИ

2026-03-30T12:43:42+03:00

Посилення людського впливу на навколишнє середовище річкових басейнів в умовах глобальних змін клімату призводить до суттєвих змін у стані природних систем, погіршує якість водних, біологічних та ґрунтових ресурсів, а також створює загрозу для існування екосистем і людської цивілізації. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки нових засобів для регулювання природокористування та захисту довкілля. Таким засобом може стати картографічне вивчення річкових басейнів.

Обґрунтовано наукові принципи створення комплексного картографічного аналізу річкових басейнів, запропоновано його можливу структуру та зміст, а також описано джерела даних та програмне забезпечення, що використовуватиметься для створення карт. Створені карти показують природні та викликані діяльністю людини умови й чинники, які впливають на річковий басейн, екологічний стан його складових та природних комплексів, ризики, пов'язані з природокористуванням, а також загрози для суспільства та окремої людини. Таке дослідження дозволить проводити спостереження за екологічним станом, прогнозувати масштаби змін у навколишньому середовищі та сфері природокористування, а також обґрунтовувати пропозиції щодо його поліпшення.

Проведено історико-географічний огляд проблеми господарського використання лучно-степових територій у басейні річки Сорочанки на Західному Поділлі від кінця XVIII століття до наших днів. Проаналізовано зміни природних комплексів у процесі їх господарського використання, що спричинило зникнення природних територій, зокрема, втрату природних властивостей незайманих чорноземів.

Ключові слова: річковий басейн, ретроспективний аналіз ,антропогенне навантаження, геоінформаційні технології, тематичне картографування.

ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ БУЧАЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА АДАПТАЦІЯ ДО ЗМІН КЛІМАТУ

2026-03-30T12:57:47+03:00

У дослідженні проведено геоекологічну оцінку та запропоновано модель оптимізації землекористування Бучацької міської територіальної громади. Виявлено, що структура земельних угідь характеризується переважанням ріллі (64%). Частка лісів становить 15%, пасовищ – 13%, сіножатей і багаторічних насаджень – по 1%, забудованих та водно-болотних земель – по 2%. Загальна частка природних угідь сягає 33%, включаючи 6% заповідних територій. Розраховані показники демонструють наступні значення: коефіцієнт антропогенної перетвореності – 5,65, коефіцієнт екологічної стабільності – 0,35, бал антропогенного навантаження – 3,6. Це вказує на середній ступінь трансформації ландшафтів та екологічну нестабільність громади. Для виправлення ситуації та досягнення нормативних показників екологічної безпеки обґрунтовано оптимізаційну модель, яка передбачає скорочення ріллі на 17%, збільшення лісистості на 9% та доведення частки природних угідь до оптимальних 50%.

Ключові слова: землекористування, антропогенне навантаження, зміни клімату, територіальна громада, екологічна безпека.

ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

2026-03-30T13:07:21+03:00

У статті розглянуто еколого-географічні аспекти водокористування Волинської області в умовах сьогодення як важливої складової природно-ресурсного потенціалу регіону та чинника формування територіальної організації господарства. Проаналізовано забезпеченість області поверхневими й підземними водами, особливості їх просторового розміщення та значення у водозабезпеченні населення і різних галузей економіки. Визначено структуру водоспоживання, провідну роль сільського господарства та комунально-побутового сектору, а також територіальні відмінності обсягів використання водних ресурсів, зокрема підвищене водоспоживання в південній частині області та місті Луцьку. Оцінено динаміку забору води у 2004–2024 рр., що характеризується загальним зниженням обсягів унаслідок скорочення промислового виробництва та зростанням частки підземних вод у загальній структурі водокористування до 79 %, що зумовлює підвищення навантаження на підземні водоносні горизонти. Проаналізовано вплив водогосподарської діяльності на екологічний стан водних об’єктів, встановлено погіршення якості води, пов’язане з недостатнім очищенням стічних вод та локальним антропогенним навантаженням. Наголошено на необхідності комплексного еколого-географічного підходу до управління водними ресурсами з урахуванням природних умов, рівня господарського освоєння та просторової диференціації водокористування. Обґрунтовано доцільність розроблення нових і вдосконалення існуючих природоохоронних заходів, спрямованих на раціоналізацію використання водних ресурсів, зменшення техногенного впливу, покращення якості води та забезпечення екологічної безпеки регіону.

Ключові слова: водні ресурси; підземні та поверхневі води; водозабір; якість води; екологічна безпека; раціональне природокористування.

РОЛЬ ЛІСІВ У БАСЕЙНІ РІЧКИ ГНІЗНИ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВИЙ АСПЕКТ

2026-03-30T13:14:00+03:00

Висвітлено особливості поширення лісів у басейну річки Гнізни та їх приуроченості до меж територіальних громад. Створено картосхему ареалів поширення лісових масивів в межах басейну річки Гнізни та її суббасейнів. Проаналізовано породну структуру широколистяних лісів та з’ясовано їх частку у лісах річкового басейну. Звернуто увагу на наявність заповідних масивів лісів в межах загальнозоологічних, ботанічних та ландшафтних заказників місцевого значення, а також можливості заповідання в межах перспективних регіональних ландшафтних парків.

Ключові слова: лісові угіддя, структура породного складу лісів, заповідні території та об’єкти, басейн річки Гнізни. перспективні РЛП.

ТУРИСТИЧНІ ПОСЛУГИ В УМОВАХ ЗМІН: РИНКОВА ДИНАМІКА ТА СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ

2026-03-30T09:46:53+03:00

У сучасних умовах глобальної нестабільності туристична галузь зазнає суттєвих трансформацій, що зумовлені геополітичними ризиками та економічними кризами, воєнним станом в Україні, і, як наслідок, змінами у споживчій поведінці. Зменшення туристичних потоків, відтік інвестицій з туристичної сфери, високий рівень небезпеки перебування в багатьох регіонах країни, руйнування туристичної інфраструктури, незавершеність адміністративно-територіальної реформи, погіршення екологічного стану територій, недостатність фінансових і відтік кадрових ресурсів стали ключовими викликами. Предметом є дослідження змін на національному ринку туристичних послуг. Метою дослідження є вивчення особливостей трансформації ринку туристичних послуг в умовах соціально-економічних і безпекових змін, аналіз динаміки попиту і пропозиції, а також обґрунтування стратегічних орієнтирів розвитку туристичної сфери з урахуванням викликів воєнного та післявоєнного періодів й необхідності забезпечення сталого відновлення галузі. Методологія дослідження: за допомогою методів аналізу та синтезу здійснено оцінку обсягів ринку туристичних послуг України, визначено основні фактори впливу та динаміку податкових надходжень від туристичної сфери, вивчено та проаналізовано рейтингові показники діяльності відомих українських туристичних операторів. За допомогою абстрактно-логічного методу обґрунтовано сценарії розвитку туристичної галузі. Результати дослідження: визначено ключові виклики вітчизняної туристичної сфери, оцінено зміни на ринку туристичних послуг за період повномасштабного вторгнення рф в Україну, проаналізовано динаміку надходжень до державного та місцевих бюджетів від здійснення туристичної діяльності, виявлено чинники структурних змін на ринку туристичних послуг. Запропоновано стратегічні орієнтири розвитку туристичної галузі в залежності від ситуації в країні. Зроблено висновок, що туристична галузь є одним із важливих інструментів післявоєнного відновлення та соціально-економічного розвитку країни.

Ключові слова: оптимістичний сценарій, песимістичний сценарій, податкові надходження, реалістичний сценарій, стратегічні орієнтири, туристичний збір, туристичні послуги.

СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2026-03-30T09:55:23+03:00

У статті розглянуто особливості сучасного функціонування сільського зеленого туризму в західних областях України, підкреслюючи його важливість для економічного відновлення, збереження культурної спадщини та покращення якості життя місцевих жителів. Досліджується вплив війни на туристичну інфраструктуру, а також перспективи розвитку в західних областях, де зростає попит на безпечний відпочинок. Авторами здійснено SWOT-аналіз сільського зеленого туризму в західних областях України та сформульовано рекомендації щодо його подальшого розвитку.

Ключові слова: сільський зелений туризм, зелена садиба, туризм, регіон, область, сільські території.

РОЗВИТОК ТУРИЗМУ ПІВДЕННОЇ АФРИКИ В СИСТЕМІ АФРИКАНСЬКОГО ТУРИСТИЧНОГО РЕГІОНУ

2026-03-30T10:38:56+03:00

У статті здійснено багатоаспектне суспільно-географічне дослідження особливостей розвитку туризму в недостатньо репрезентованій для українського туристичного простору країні – Південній Африці. Розглянуто поєднання просторово-структурного та динамічного підходів до аналізу туристичної мережі країни в умовах сучасних глобальних викликів та змін. Приділено увагу оцінці їхнього впливу, зокрема пандемії COVID-19, геополітичної нестабільності, динаміці міжнародної мобільності населення щодо споживчих туристичних практик, на обсяги, структуру та територіальну організацію туристичних потоків території дослідження. Визначено ключові напрями туристичної діяльності Південної Африки, серед яких провідними є природно-орієнтований (сафарі), прибережно-рекреаційний, урбаністичний, подієвий та етно-гастрономічний туризм, що формують конкурентні переваги країни на міжнародному туристичному ринку. Здійснено аналіз динаміки в’їзних туристичних прибуттів у Південну Африку за період 2015–2024 рр., що дозволило виокремити основні етапи розвитку туристичного ринку, а саме: докризовий період стабільного зростання, різке скорочення туристичних потоків у період пандемії та поступове відновлення пріоритетних сегментів туризму. Встановлено, що туристична галузь є важливим сектором національної економіки, який забезпечує значний внесок у зайнятість населення, регіональний розвиток та формування міжнародного іміджу країни. Обґрунтовано роль Південної Африки як одного з вагомих туристичних центрів африканського туристичного регіону, що характеризується значною ресурсною різноманітністю та в порівнянні з іншими країнами Африки має більш сучасну туристичну інфраструктуру. Визначено основні проблеми та перспективи розвитку туризму з врахуванням важливості забезпечення сталого використання природних ресурсів, туристичної безпеки та посилення конкурентоспроможності на міжнародному ринку туристичних послуг.

Ключові слова: туристичний регіон, Південна Африка, туристичні потоки, глобальні виклики, регіональний розвиток, сфера подорожей, туризм, туристична інфраструктура.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ОБЛАСТЕЙ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ІНДИКАТОРІВ

2026-03-30T09:26:01+03:00

У статті здійснено оцінку рівня соціального розвитку областей Подільського регіону України в контексті забезпечення сталого розвитку територій. Метою дослідження є визначення особливостей соціального розвитку Вінницької, Тернопільської та Хмельницької областей на основі системи статистичних індикаторів та інтегрального підходу. Методологічною основою дослідження є індикаторний метод оцінювання, що передбачає формування системи показників, їх нормалізацію та подальший розрахунок субіндексів і інтегрального індексу соціального розвитку.

Система індикаторів охоплює п’ять основних блоків: демографічний розвиток, стан системи охорони здоров’я, розвиток освіти, соціально-економічні умови населення та якість життя і соціальну інфраструктуру. Результати дослідження засвідчили наявність просторової диференціації соціального розвитку в межах Подільського регіону. Найвищий рівень соціального розвитку характерний для Вінницької області, тоді як Хмельницька область займає проміжне положення, а Тернопільська демонструє дещо нижчі значення окремих соціально-економічних показників.

Застосування інтегральної системи оцінювання дозволяє комплексно аналізувати стан соціальної сфери регіонів та формувати наукове підґрунтя для реалізації політики сталого розвитку територій.

Ключові слова: сталий розвиток, соціальний розвиток регіонів, інтегральний індекс, соціальні індикатори, Подільський регіон.

ГЕОПРОСТОРОВІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ НА РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИМІСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД МІСТА ТЕРНОПІЛЬ

2026-03-30T09:35:10+03:00

У статті охарактеризовані геопросторові аспекти впливу інвестиційних проєктів на розвиток промисловості приміських територіальних громад міста Тернопіль. Подано характеристику найбільших реалізованих інвестиційних проектів у цих громадах. Коротко проаналізовано особливості сучасного стану розвитку промисловості приміських громад навколо міста Тернопіль. Охарактеризовано вплив індустріального парку та промислових зон на інвестиційну діяльність. Проаналізовані перспективні інвестиційні проєкти у промисловості приміських громад міста Тернопіль.

Ключові слова: інвестиція, приміська зона, проєкт, промисловість, територіальна громада, Тернопіль

ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ЛУЧНО-СТЕПОВОГО РЕЗЕРВАТУ “КАСОВА ГОРА” (ГАЛИЦЬКИЙ НПП)

2026-03-29T11:45:16+03:00

Структура ґрунтового покриву представлена контрастними геолітогенними мозаїками чорноземів типових на лесових породах з чорноземами лучними на дочетвертинних глинах, рендзинами типовими й ембріональними карбонатними ґрунтовими утвореннями на елювії-делювії мергелів і вапняків, підстелених гіпсами. На ізольованих пагорбах-останцях у складних геологічних умовах формуються рендзини типові на двочленних відкладах. Ґрунти добре гумусовані (3,0–8,1 %) з високими показниками суми вбирних основ (41,0–44,0 ммоль) і абсолютним домінуванням увібраного Са²⁺ над Mg²⁺ у 6–10 разів. На південно-західних схилах високих пагорбів сформувалися чорноземи типові міграційно-міцелярні карбонатні малогумусні середньоглибокі на літологічно однорідних лесоподібних породах. Вони функціонують у режимі схилового ґрунтоутворення, відзначаються невисоким вмістом гумусу (2,3–2,9 %), високими лужністю (рН 8,0–8,7) і сумою вбирних основ (30,0–32,0 ммоль) з переважанням у вбирному комплексі Са²⁺ над Mg²⁺ у 6–9 разів. На бортах карстово-ерозійно-акумулятивних водозбірних лійок сформувалися літокатени з мозаїками рендзин типових слаборозвинених і поверхневих ініціальних ґрунтових утворень на елювії-делювії вапняку. На днищі карстової водозбірної лійки південно-західного макросхилу поширені чорноземи лучні середньогумусні (6,1–6,2 %) глибокі грубопилувато-легкоглинисті (60,0–71,0 %) на дочетвертинних глинах імовірно каолінітового складу з дуже високим вмістом вбирних основ (40,0–49,0 ммоль) і домінуванням вбирного Са²⁺ над Mg²⁺ у 6–9 разів.

Ключові слова: ґрунтовий покрив, чорнозем, рендзина, клімат ґрунту, гумус, дисперсність, біоми лучного степу, степовий резерват, Бурштинське Опілля, Касова гора.

ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТРУКТУРА ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ПОДІЛЬСЬКИХ ТОВТР (У МЕЖАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2026-03-29T11:54:10+03:00

Стаття присвячена аналізу стану та особливостей формування ґрунтового покриву Подільських Товтр у межах Тернопільської області. Метою роботи є вивчення сучасного стану ґрунтового покриву для розробки рекомендацій щодо його раціонального використання. В основу дослідження покладено результати польових досліджень. Охарактеризовано морфологію низки ґрунтових профілів, глибину закипання від HCl та зв’язок ґрунтотворення з літогенною основою. Встановлено, що на вирівняних вершинних поверхнях та схилах під лісовою рослинністю сформувалися чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти. На бокових товтрах часто домінує природна степова рослинність, під якою сформувались дерново-карбонатні ґрунти, подекуди вилугувані чи опідзолені.

Ключові слова: Подільські Товтри, структура ґрунтового покриву, рендзини, ґрунтова катена, декарбонізація, антропогенна трансформація, Тернопільська область.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДИНАМІКИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН У ЧЕРЕМСЬКОМУ ПЗ ТА ШАЦЬКОМУ НПП

2026-03-29T12:14:29+03:00

У статті здійснено порівняльний аналіз динаміки змін клімату протягом 2014 – 2023 рр. та їх потенційного впливу на біорізноманіття у найбільших заповідних об’єктах Волинської області – Черемському природному заповіднику (далі – Черемському ПЗ) та Шацькому національному природному парку (далі – Шацькому НПП). За результатами статистично-графічного аналізу архівних кліматичних показників 10 – річного періоду метеостанції Світязь (розташованої в межах Шацького НПП) та метеостанції Маневичі (розташованої поблизу Черемського ПЗ) було описано зміни, яких зазнали середні, мінімальні та максимальні показники температури повітря, відносної вологості, атмосферного тиску, вітру, хмарності, опадів, сніговий покрив, а також метеорологічні явища (частота випадання дощів та снігу, появи туманів, заметілей, гроз та ін.). Оцінено потенційний вплив змін клімату на елементи ландшафтних комплексів зони Полісся.

Ключові слова: Черемський природний заповідник, Шацький національний природний парк, зміни клімату, ландшафтні комплекси.

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ІНДИКАТОРИ КЛІМАТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ (1969-2024 РР.)

2026-03-29T12:42:29+03:00

У статті проаналізовано особливості просторово-часової мінливості атмосферних опадів у Тернопільській області за 55-річний період (1969-2024 рр.) на основі даних метеостанцій Тернопіль, Кременець, Бережани та Чортків. Вперше для регіону розраховано показник «кліматичних гойдалок» – інтегральну амплітуду міжрічних екстремумів зволоження. Встановлено, що найбільша нестабільність характерна для західної частини області (Бережани), де амплітуда сягає 675 мм, тоді як центральна частина (Тернопіль) є найбільш кліматично стійкою (441 мм). Доведено, що сучасний період (2010-2024 рр.) характеризується посиленням контрастності: збільшенням частоти чергування екстремально посушливих років (наприклад, 2011, 2019 рр.) з аномально вологими. Виявлені тренди вказують на дестабілізацію водного режиму та зростання гідрокліматичних ризиків для агровиробництва Тернопільщини.

Ключові слова: атмосферні опади, кліматичні зміни, Тернопільська область, амплітуда зволоження, кліматичні гойдалки, просторово-часова мінливість, гідрокліматичні ризики.

МЕТОДОЛОГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ У РЕГІОНАЛЬНІ ҐРУНТОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ДЛЯ АНАЛІЗУ МОРФОГЕНЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

2026-03-29T11:18:38+03:00

У статті досліджено методологічні засади поєднання технологій дистанційного зондування Землі з архітектурою регіональних ґрунтових інформаційних систем. Проаналізовано роль космічної зйомки як провідного джерела актуальних даних для верифікації та оновлення цифрових ґрунтових моделей. Розглянуто процеси формалізації ґрунтової інформації на фізичному, логічному та семантичному рівнях. Детально висвітлено використання спектральних індексів та об’єктно-орієнтованого аналізу для моніторингу антропогенної трансформації ґрунтів. Обґрунтовано необхідність створення цілісної інфраструктури ґрунтових даних для забезпечення сталого землекористування.

Ключові слова: ґрунт, дистанційне зондування Землі, ґрунтова інформаційна система, моніторинг ґрунтів, стале землекористування.

СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

2026-03-29T11:37:44+03:00

Розглянуто сутність та етапи зародження і становлення природокористування, формування його понятійного апарату, концептуальних засад. Фактично природокористування зародилось на стику економічних, соціальних і екологічних наук. Тому йому присвячений цілий цикл праць на міжпредметному рівні. Оскільки розвиток природокористування відбувався на фоні становлення конструктивної географії, то і географи внесли важливу лепту у дослідження його сутнісних сторін. Власне цим аспектам присвячений розгляд наукових праць орієнтовно до 2000 року.

Зародження міжнародної стратегії сталого розвитку наприкінці минулого століття розширив сферу наукових досліджень сутності природокористування. Природокористування варто розглядати як міжгалузевий науковий напрям. Методологія рекреаційного природокористування, на думку автора сформувалась у ХХІ столітті і представляє собою систему підходів, принципів та методів, спрямованих на оптимальне використання природних ресурсів для відпочинку та оздоровлення населення, враховуючи при цьому оцінку рекреаційного потенціалу, невиснажливий характер природокористування, забезпечення стійкості геосистем та збереження їх для нинішніх та прийдешніх поколінь.

Ключові слова: рекреаційне природокористування, методологічні основи, історичні етапи.