СПОЖИВАЦТВО – ОДНА З ПРИЧИН РУЙНАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ

Основний зміст сторінки статті

Mykola Nazaruk
Oleh Bota

Анотація

Автори розглядають споживацьку поведінку як таку, що виходить за межі задоволення первинних потреб і починає слугувати в першу чергу зростанню соціального престижу. Споживацьке ставлення до довкілля призводить до його руйнації. Інфекція споживацтва швидко поширюється не зважаючи на жодні кордони, і є дуже небезпечною як для окремої людини, так і цілих народів і всієї планети. Об’єктивна залежність траєкторії розвитку людства від стану природного довкілля була визнана всіма учасниками Конференції ООН з довкілля та розвитку(Ріо-де-Жанейро,1992). Світове співтовариство повинно створити нову філософію свого розвитку, покликану протиставити невгамовному агресивному споживанню стриманість, поміркованість, гармонійний розвиток особистості і колективу, природи і цивілізації. Споживаємо догоджаючи потребам, які ростуть безупинно. Отже, одним із варіантів рішення може бути перетворення процесу охорони довкілля у більш вигідне і прибуткове заняття, ніж завдання шкоди. Сьогодні істотно зростає і значення осмислення проблем діяльності людини у довкіллі, оскільки можливості практичного використання всіх компонентів природного довкілля трансформуються і набирають нових форм, звідси, і змінюють реальні шанси для задоволення потреб людини і суспільства в цілому.  Гострою стала необхідність зміни поглядів на довкілля від позиції поглядів на довкілля від позиції задоволення наших потреб до розуміння, що воно є єдиною передумовою нашого нормального існування. Досягти цього можна лише у випадку зміни свідомості й світогляду не окремих особистостей, цілого покоління громадян.

Ключові слова: споживацтво, довкілля, ощадливість

Блок інформації про статтю

Розділ
Конструктивна географія та геоекологія
Біографії авторів

Mykola Nazaruk, Львівський національний університет імені Івана Франка

професор кафедри Раціонального використання природних ресурсів і охорони природи

Oleh Bota, ТзОВ «Компанія Center.ltd»

директор

Посилання

Бжезінський З. Україна в геостратегічному контексті. – Київ, 2006.

Гаврилишин Б. До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє: доп. Римському Клубові / Б. Гаврилишин; упоряд. В Рубцов. – Вид. 3- тє, допов.. – К.: Унів. Вид –во ПУЛЬСАРИ, 2009 – 248с.

Гіденс Е. Нестримнийсвіт: як глобалізаціяперетворює наше життя. К.: Альтерпрес, 2004 . -

Кисельов М.М., Крисаченко В.С., Гардащук Т.В. Методологія екологічного синтезу. – К.: Наукова думка, 1995. 158с.

Кремень В.Г. Філософія управління: Підруч. Для студ. Вищ. Навч. Закл./В.Г.Кремень, С.М.Пазиніч, О.С.Пономарьов. – К,: Знання України, 2007. – 360с.

Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. – К.: «Знання України», 2002. – 598с.

Назарук М.М. Формування екологічних потреб – шлях до сталого розвитку суспільства. / Україна: географія цілей та можливостей. Збірн. наук. Праць – Н.: ФОП «Лисенко М.М.», 2012. – Т 2 – 339с

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини.: Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів //В.Г.Нестеренко. – К.:Абрис, 1995. – 336с

Рижак Л. Філософія сталого розвитку людства: навч. – методичний посібник / Людмила Рижак. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 518с.

Семенюк Е.П. Філософські засади сталого розвитку. – Львів: Афіша, 2002. – 200с

Сирота М.Д. Україна у геополітичному просторі третього тисячоліття. – 2- ге вид. – К .: Унів. вид- во ПУЛЬСАРИ, 2007. – 216с.

Степин В.С. Эпоха перемен и сценарии будущего. – М.: ИФРАН, 1996.- 175с.

Толстоухов А.В. Глобалізація. Влада. Еко – майбутнє. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. – 308с.

Тоффлер, Елвін Третя хвиля /З анг.пер. А.Євса. – К. Вид. дім «Всесвіт». – 2000.- 480с.

Філософський словник соціальних термінів / Під заг. ред. В. П. Андрущенка. – Харків: Корвін,2002. – 672с.

Харарі Ювал Ной Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього. Клуб сімейного дозвілля. Харків. – 2016. – 543с.

Maslow,A. Toward a Psychology of Being/ A. Maslow. – 3rdEd. –NY.: Wiley,1999.-320p.

References:

Bzhezinskyi Z. Ukrayina v geostrategichnomu konteksti. – Kyiv, 2006.

Gavrylyshyn B. Do efektyvnyh suspilstv: Dorogovkazy v majbutnye: dop. Rymskomu Klubovi / B. Gavrylyshyn; uporyad. V Rubczov. – Vyd. 3- tye, dopov.. – K.: Univ. Vyd–vo PULSARY, 2009 – 248 s.

Gidens E. Nestrymnyy svit: yak globalizaciya peretvoryuye nashe zhyttya. K.: Alterpres, 2004.

Kyselov M.M., Krysachenko V.S., Gardashhuk T.V. Metodologiya ekologichnogo syntezu. – K.: Naukova dumka, 1995. – 158 s.

Kremen V.G. Filosofiya upravlinnya: pidruch. dlya stud. vyshh. navch. zakl. / V.G. Kremen, S.M. Pazynich, O.S. Ponomarov. – K,: Znannya Ukrayiny, 2007. – 360 s.

Krysachenko V.S., Hylko M.I. Ekologiya. Kultura. Polityka: Konceptualni zasady suchasnogo rozvytku. – K.: «Znannya Ukrayiny», 2002. – 598 s.

Nazaruk M.M. Formuvannya ekologichnyh potreb – shlyah do stalogo rozvytku suspilstva. / Ukrayina: geografiya ciley ta mozhlyvostej. Zbirn. nauk. prac. – N.: FOP «Lysenko M.M.», 2012. – T. 2 – 339 s.

Nesterenko V.G. Vstup do filosofiyi: ontologiya lyudyny: navchalnyy posibnyk dlya studentiv vyshhyh uchbovyh zakladiv // V.G.Nesterenko. – K.: Abrys, 1995. – 336 s.

Ryzhak L. Filosofiya stalogo rozvytku lyudstva: navch-metodychnyy posibnyk / L. Ryzhak. – Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2011. – 518 s.

Semenyuk E.P. Filosofski zasady stalogo rozvytku. – Lviv: Afisha, 2002. – 200 s.

Syrota M. D. Ukrayina u geopolitychnomu prostori tretogo tysyacholittya. – 2- ge vyd. – K.: Univ. vyd- vo PUL`SARY, 2007. – 216 s.

Stepyn V.S. Epoha peremen i scenaryy budushhego. – M.: IFRAN, 1996. – 175 s.

Tolstouhov A.V. Globalizaciya. Vlada. Eko-majbutnye. – K.: Vyd. PARAPAN, 2003. – 308 s.

Toffler E. Tretya hvylya / Z ang. per. A. Yevsa. – K. Vyd. dim «Vsesvit».– 2000. – 480 s.

Filosofskyy slovnyk socialnyh terminiv / Pid zag. red. V.P. Andrushhenka. – Harkiv: Korvin, 2002. – 672 s.

Harari Y. N. Lyudyna rozumna. Istoriya lyudstva vid mynulogo do majbutnogo. Klub simejnogo dozvillya. Harkiv. – 2016. – 543 s.

Maslow. A. Toward a Psychology of Being / A. Maslow. – 3rd Ed. –NY.: Wiley, 1999. – 320 p.