ҐРУНТИ МІЖПАСМОВИХ ДОЛИН ПАСМОВОГО ПОБУЖЖЯ

Автор(и)

  • Yurii Nakonechnyi

DOI:

https://doi.org/10.25128/2519-4577.19.3.5

Ключові слова:

долина річки, заплава, гідроморфні ґрунти, морфологічна будова, фізичні і фізико-хімічні властивості ґрунтів

Анотація

Проведено дослідження ґрунтового покриву міжпасмових долин Пасмового Побужжя на прикладі долини річки Жовтанка, а саме найбільш поширених там лучних, лучно-болотних та болотних ґрунтів. Проаналізовано дослідження і публікації зарубіжних і вітчизняних вчених-ґрунтознавців у сфері гідроморфного і заплавного ґрунтотворення. Вивчено особливості морфологічної будови, фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунтів. Встановлено, що ґрунти міжпасмових долин на Пасмовому Побужжі є практично не розораними, зайняті переважно пасовищними і сінокісними угіддями, завдяки чому зберегли виключно цінні природні властивості. Саме тому необхідно вживати заходи щодо раціонального використання і охорони заплавних ґрунтів, розробляти шляхи підвищення продуктивності пасовищних і сінокісних угідь, здійснювати моніторинг екологічного стану функціонування заплавних ґрунтів.

Посилання

Александровский А. Л. Этапы и скорость развития почв в поймах рек центра Русской равнины / А. Л. Александровский // Почвоведение. – М., 2004. – № 11. – С. 1285–1295.

Вільямс В. Р. Грунтознавство. Землеробство з основами ґрунтознавства / В. Р. Вільямс. – Київ: Держ. вид-во сільськогосподарської літератури УРСР “Комуніст”, 1948. – 444 с.

Горін М. О. Заплавне ґрунтотворення Полісся та лісостепу України (еволюція, біогеохімія, окультурювання): автореф. дис. … д-ра біол. наук / М. О. Горін. – Харків, 2002. – 42 с.

Добровольский Г. В. Почвы речных пойм центра Русской равнины / Г. В. Добровольский; 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во МГУ, 2005. – 293 с.

Зайдельман Ф. Р. Актуальные проблемы мелиорации, использования и охрана пойменных почв нечерноземной зоны РСФСР / Ф. Р. Зайдельман // материалы Всесоюз. конфер. “Почвы речных долин и дельт, их рациональное использование и охрана”. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – С. 6–7.

История и методология естественных наук, вып. ХХІY // Почвоведение. – М.: Изд-во Московского университета, 1980. – С. 79–105.

Михайлюк В. І. Ґрунти долин річок північно-західного Причорномор’я: екологія, генеза, систематика, властивості, проблеми використання / В. І. Михайлюк. – Одеса: Астропринт, 2001. – 340 с.

Наконечний Ю. І. Ґрунти заплави ріки Західний Буг: монографія / Ю. І. Наконечний, С. П. Позняк. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 220 с.

Нецик М. В. Торфові ґрунти Малого Полісся / М. В. Нецик, В. Г. Гаськевич. - Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2015. – 195 с.

Самойлова Е. М. Луговые почвы лесостепи / Е. М. Самойлова. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 284 с.

Трускавецький Р. С. Морфогенетичні особливості та використання заплавних ґрунтів лівобережного лісостепу України / Роман Трускавецький // Ґенеза, географія та екологія ґрунтів: збірник наук. праць. – Львів. – 2008. – С. 559-566.

Трускавецький Р. С. Торфові ґрунти і торфовища України / Р. С. Трускавецький. – Харків.: “Міськдрук”, 2010. - 278 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 47 № 2 (2019)

Розділ

Фізична географія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).