ДО ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЕКОЛОГО-ОСВІТНІХ СТЕЖОК УСТАНОВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2519-4577.19.3.20Ключові слова:
еколого-освітня стежка, рекреаційна дигресія, нормування антропогенних навантажень.Анотація
Проаналізовано види рекреаційних занять в межах найвідвідуваніших еколого-освітніх стежок (ЕОС) національних природних парків «Дністровський каньйон» та «Кременецькі гори». Розглянуто роль еколого-освітніх стежок у системі рекреаційного і заповідного природокористування, основні нормативні документи, що регламентують процес організації їх відвідування рекреантами. На матеріалах еколого-освітніх стежок, національних природних парків (еколого-освітня стежка «Устечко-Червоне-Печерки» НПП «Дністровський каньйон»), еколого-географічної стежки на горі Божа НПП «Кременецькі гори та еколого-освітньої стежки «До пущі Відлюдника» природного заповідника «Медобори» оцінено їх ємність та допустимі рекреаційні навантаження, з’ясовано місця прояву критичних ступенів рекреаційної дигресії на ділянках Джуринського каньйону. Запропоновано заходи з нормування рекреаційних навантажень, регулювання потоків рекреантів, організації та управління задля сталого екобезпечного природокористування на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду.Посилання
Бабюк Л.М. Еколого-географічні підходи щодо раціонального використання рекреаційних ресурсів заповідних територій (на матеріалах екостежок Середнього Подністров’я Лариса Миколаївна Бабюк / автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спец 11.00.11.- конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Львів, 2012. – 20 с.
Екологічна стежина – одна з форм природоохоронної роботи. Навчальний посібник [Г.Є.Гончаренко,С.В.Срвніра, О.В.Тімець та ін]. – К.: «Інтерлінк», 2004. – 56 с.
Заповідними стежками Поділля / За ред. Я.Б. Олійника. — К.: Ніка-Центр, 2003. — 57 с.
Методичні рекомендації щодо визначення максимального рекреаційного навантаження природних комплексів і об'єктів у межах природно-заповідного фонду України за зонально-регіональним розподілом. – Київ, 2003. – 43 с.
Міщенко О.В. Екологічні стежки, як форма здійснення екологічного туризму на природно-заповідних територіях Волинської області / О. В. Міщенко // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнародної наук.-краєзн. конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / за ред. М. Ю. Костриці - Житомир : М. Косенко, 2007 - . Т. 2. - (Науковий збірник "Велика Волинь" : вид. в Житомирі з 1902 р. ; вип. 35). - С. 312-317.
Національний природний парк «Кременецькі гори»: сучасний стан та перспективи збере-ження, відтворення, використання природних комплексів та історико-культурних традицій: монографія [Байрак О.М., Царик Л.П., Штогрин М.О. та ін]. - Київ: ТВО «ВТО Типографія від А до Я», 2017. – 272 с.
Новицька С.Р. Можливості розвитку екологічного туризму в межах РЛП «Подільське Надзбруччя» / С.Р. Новицька // Наук. записки ТНПУ.. Серія: Географія. – 2015. – № 1. – С. 166-171.
Парфіненко А.Ю. Кластеризація як напрям рекреаційно-туристичного розвитку Подільського регіону України /А.Ю.Парфіненко, К.І.Босенко //Вісник Харківського університету ім. В.Н. Каразіна: Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм». Випуск 7, 2018. – С.122-129.
Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України //https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0630-98
Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об' єктів /https://zakon.rada.gov.ua › laws › show › find
Царик Л.П. Нормування антропогенних навантажень екологічних стежок, туристичних маршрутів (на матеріалах НПП та РЛП Поділля) / Л.П.Царик, П.Л.Царик // Зб. наук. праць за матеріалами міжнародної наук.-практ. конференції «Подільські читання: унікальні об’єкти природи і соціальної сфери Поділля..». - Кам. Под., 3-5 листопада 2016 р.. – ТОВ «Друкарня Рута», 2016. – С.177-181
Царик П.Л. До оцінки рекреаційного потенціалу і навантажень на природні комплекси національного природного парку "Дністровський каньйон" / П.Л.Царик // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. – Тернопіль: СМП «Тайп», 2013. -№ 1 – С. 169-175.
Царик П. До оцінки видів рекреаційної діяльності та потенціалу національного природного парку «Кременецькі гори»/ П. Царик // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. – Тернопіль: СМП «Тайп», 2013. -№ 2 – С. 155-163.
Царик П.Л. Потенціал та ризики рекреаційного використання Джуринського каньйону / П.Л.Царик, Л.П.Царик // Наукові засади природоохоронного менеджменту екосистем Каньйонового Придністров’я: матеріали Другої міжнар. наук.-практ. конф. . – Чернівці: Друк Арт, 2017. – С.157-158.
Черчик Л.М. Оцінка рекреаційної дигресії екологічної стежки “Лісова пісня” Шацького національного природного парку / Л. М. Черчик О. В. Міщенко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія Географія, № 1, 2009. – С. 212-216.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
