ЛІСОКОРИСТУВАННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ : ПРОБЛЕМИ, ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2519-4577.19.3.22Ключові слова:
лісокористування, лісове господарство, ландшафтно-екологічна оптимізація.Анотація
Проаналізовано ступінь збалансованості лісокористування Хмельницького обласного регіону. Визначено основні риси лісокористування. Виокремленні основні чинники дестабілізації природного середовища обумовлені сучасною структурою лісокористування. Обґрунтовано підходи до ландшафтно-екологічної оптимізації системи лісокористування.
Посилання
Головне управління статистики у Хмельницькій області: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.km.ukrstat.gov.ua.
Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: [монографія: у 2-х т.] / Гродзинський М. Д. – К.: Видав.-поліграф. центр “Київ. ун-т”, 2005. – Т. 1. – 431 с.; Т. 2. – 503 с.
Дребот О.І. Збалансований розвиток лісового сектору економіки в контексті європейської інтеграції України: [монографія] / О.І. Дребот, М.Х. Шершун, О.І. Шкуратов. – К.: Аграрна наука, 2014. – 317 с.
Загальна характеристика лісів України: [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Державного агентства лісових ресурсів України. – Режим доступу: http://www.dklg.kmu.gov.ua
Карпук А., Шестак М. Інституціональні передумови підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування. Економіст. 2015. №10. С. 3–7.
Лісові антропогенні ландшафти Поділля/ Денисик Г.І., Канський В.С.– Вінниця, ПП «ТД «Едельвейс і К»», 2011.– 168 с.: іл.
Мисюкевич О.В. Просторова структура та використання лісових насаджень за основними функціями в межах басейну річки Смотрич// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія:географія. Спеціальний випуск. –Тернопіль: СМП «Тайп». – № 2 (випуск 32). –2012. –С. 201-206.
Могилей А.О., Мірзак Т.П. Еколого-економічний механізм відтворення лісового Фонду // Наукові записки Кіровоградського національного технічного університету, вип.10, част. ІІІ. – Кіровоград: КНТУ, 2010. – С. 304-308.
Проблеми збалансованого лісокористування в системі сталого розвитку / Бондар В.С., Голуб О.А., Лицур І.М. та ін. ; за ред. Я.В. Коваля. – К. : Науковий світ, 2005. – 212 с.
Социально-экономический потенциал устойчивого развития / под ред Л. Г. Мельника, Л. Хенса. – Сумы: Универ. кн., 2009. – 1120 с.
Регіональна-доповідь-Стан-навколишнього-природного-середовища-Хмельницької області у 2018 році: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/Olya/Desktop
Царик Л. П. Географічні засади формування і розвитку природоохоронних систем Поділля: концептуальні підходи, практична реалізація / Царик Л. П. – Т.: Підруч. і посіб., 2009. – 320 с.
Царик Л.П. Ландшафтне різноманіття Поділля: еколого- і ландшафтно-географічні аспекти збереження і відновлення / Л. П. Царик, П. Л. Царик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. – 2012. – № 2. – С. 154-160.
Ярова І. Є. Лісогосподарювання як нова соціоеколого-економічна парадигма [текст]// Механізм регулювання економіки, 2013, № 2 – С. 45-52.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
