ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ ҐРУНТУ ЯК БАЗОВА ОДИНИЦЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ҐРУНТОЗНАВСТВА

Бічна панель сторінки статті

PDF
DOI: https://doi.org/10.25128/2519-4577.20.2.6
Ключові слова:
, ґрунтова інформація, ґрунт-пам’ять, ґрунт-момент, інформаційне ґрунтознавство

Основний зміст сторінки статті

Taras Yamelynets
Ivan Franko National University of Lviv

Анотація

Встановлено, що в процесі свого виникнення і розвитку, ґрунт формує так звану внутрішню інформаційну модель, яка є цілісною багатоступінчастою організованою інформаційною системою і містить інформацію про всі стадії розвитку матерії - від космічної до соціальної. Висвітлено нерозривний взаємозв’язок ґрунтового покриву із умовами та історією формування фізико-географічного середовища. Встановлено, що ці зв’язки між ґрунтом і умовами ґрунтоутворення є закономірними, а ґрунт є інтегрованим відображенням такої взаємодії, або іншими словами "дзеркалом" ландшафту. Подано поділ ґрунтової інформації на три різні типи: абіотичну, біотичну і соціогенну.

Блок інформації про статтю

Номер
Том 49 № 2 (2020)
Розділ
Фізична географія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Посилання

Перельман А.И. Геохимия. М.: Высш.школа, 1989. 528 с.

Стасьев Г.Я. Почва как отражение стадий развития материи и информационная система. - Кишинёв, 1997. - 286 с.

Соколов И.А., Таргульян В.О. Взаимодействие почвы и среды: рефлекторность и сенсорность почв // Системные исследования природы. - М.: Мысль, 1977, с.153-170.

Степанов И.Н. Пространство и время в науке о почвах. - М.: Наука, 2003.-184 с.

Таргульян В.О., Соколов И.А. Структурный и функциональный подход к почве: почва память и почва момент // Математическое моделирование в экологии. - М.: Наука, 1978, с.17-33.

Шнюков С.Є.,Гожик А.П. Основи геохімії: навчальний посібник – К.:Вища шк., 2011. 245 с

Monger, H. C., Rachal, D. M., Driese, S. G., & Nordt, L. C. (2013). Soil and landscape memory of climate change: how sensitive, how connected. New Frontiers in Paleopedology and Terrestrial Paleoclimatology: Paleosols and Soil Surface Analog Systems; Driese, SG, Nordt, LC, Eds, 63-70.

Petraki, E., Nikolopoulos, D., Fotopoulos, A., Panagiotaras, D., Nomicos, C., Yannakopoulos, P., ... & Stonham, J. (2013). Long-range memory patterns in variations of environmental radon in soil. Analytical Methods, 5(16), 4010-4020.

Phillips, J. D., & Marion, D. A. (2004). Pedological memory in forest soil development. Forest Ecology and Management, 188(1-3), 363-380.

Richter, D. D., & Yaalon, D. H. (2012). “The changing model of soil” revisited. Soil Science Society of America Journal, 76(3), 766-778.

Salisbury, R. B. (2012). Engaging with soil, past and present. Journal of Material Culture, 17(1), 23-41.

Perelman A. I. Geochemistry. M .: Vyssh.shkola, 1989. 528 p.

Stasiev G.Ya. Soil as a reflection of the stages of development of matter and the information system. - Chisinau, 1997. - 286 p.

Sokolov I. A., Targulyan V. O. Interaction of soil and environment: reflexivity and sensory nature of soils // System research of nature. - M .: Mysl`, 1977, p.153-170.

Stepanov I.N. Space and time in soil science. - М .: Nauka, 2003.-184 p.

Targulyan V.O., Sokolov I.A. Structural and functional approach to soil: soil memory and soil moment // Mathematical modeling in ecology. - M .: Nauka, 1978, p.17-33.

Shnyukov S.E., Gozhyk A.P. Fundamentals of geochemistry: textbook - K .: Higher school, 2011. 245 p.

Monger, H. C., Rachal, D. M., Driese, S. G., & Nordt, L. C. (2013). Soil and landscape memory of climate change: how sensitive, how connected. New Frontiers in Paleopedology and Terrestrial Paleoclimatology: Paleosols and Soil Surface Analog Systems; Driese, SG, Nordt, LC, Eds, 63-70.

Petraki, E., Nikolopoulos, D., Fotopoulos, A., Panagiotaras, D., Nomicos, C., Yannakopoulos, P., ... & Stonham, J. (2013). Long-range memory patterns in variations of environmental radon in soil. Analytical Methods, 5(16), 4010-4020.

Phillips, J. D., & Marion, D. A. (2004). Pedological memory in forest soil development. Forest Ecology and Management, 188(1-3), 363-380.

Richter, D. D., & Yaalon, D. H. (2012). “The changing model of soil” revisited. Soil Science Society of America Journal, 76(3), 766-778.

Salisbury, R. B. (2012). Engaging with soil, past and present. Journal of Material Culture, 17(1), 23-41.