ЕТНОГРАФІЧНІ ВІДМІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ КАРПАТ: ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА КУЛЬТУРНО-ТУРИСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В статті розкрито особливості етнографічної диференціації українського населення Карпат та обґрунтовано його практичне значення в культурному та економічному розвитку регіону. Зроблено висновок про те, що формування таких українських етнографічних груп як бойки, гуцули, лемки, визначалося роллю різних колонізаційних рухів в заселенні української карпатської гірської місцевості впродовж ХІІІ – першої половини ХІХ ст., а також особливостями становлення традиційного господарства й традиційної культури в різних природних умовах. Обґрунтовано необхідність вилучення недостовірної інформації щодо поширення етнографічних груп з довідкових матеріалів. Широке поширення традиційно-культурних пам’яток в межах Українських Карпат є передумовою розвитку етнографічного туризму в цьому регіоні, який може успішно поєднуватись з іншими видами туристичної діяльності.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. К.: Мистецтво, 1995.– 382 с.
Гошко Ю. Г. Населення Українських Карпат ХV–ХVIII ст. Заселення. Міграції. Побут. К.: Наук. думка, 1976. – 206 c.
Зборовський П. Топоніміка Турківщини. Львів: Камула, 2004.– 258 с.
Клапчук В. Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.). Львів-Івано-Франківськ: Фоліант, 2009.– 508 с.
Кобилянський Б. Діалект і літературна мова. К.: Радянська школа, 1960.–274 с.
Красовський Р., Солинко Д. Хто ми лемки? Львів, 1991.– 48 с.
Лемківщина. Карта / Авт. спец. змісту І. Ровенчак. Львів, 2002.
Павлюк С. П. Аграрні традиції // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Т. 2. Львів, 2006. С. 11 – 56.
Тиводар М. П. Традиційне скотарство Українських Карпат другої пол. ХІХ – першої пол. ХХ ст. Історико-етнологічне дослідження. Ужгород: Карпати, 1994.–560 с.
Худаш М. Происхождение названий «гуцули», «бойки», «лемки» / Украинские Карпаты. Культура. К.: Наук. думка, 1989 С. 24–27.
Шухевич В. Гуцульщина (у 5 ч.). Ч. 1. Львів, 1899.
Vovk F. Studiyi z ukrayinsʹkoyi etnohrafiyi ta antropolohiyi. K.: Mystetstvo, 1995.– 382 s.
Hoshko YU. H. Naselennya Ukrayinsʹkykh Karpat KHV–KHVIII st. Zaselennya. Mihratsiyi. Pobut. K.: Nauk. dumka, 1976. – 206 c.
Zborovsʹkyy P. Toponimika Turkivshchyny. Lʹviv: Kamula, 2004.– 258 s.
Klapchuk V. Hutsulʹshchyna ta hutsuly: ekonomika i narodni promysly (druha polovyna KHIKH – persha tretyna KHKH st.). Lʹviv-Ivano-Frankivsʹk: Foliant, 2009.– 508 s.
Kobylyansʹkyy B. Dialekt i literaturna mova. K.: Radyansʹka shkola, 1960. – 274 s.
Krasovsʹkyy R., Solynko D. Khto my lemky? Lʹviv, 1991.– 48 s.
Lemkivshchyna. Karta / Avt. spets. zmistu I. Rovenchak. Lʹviv, 2002.
Pavlyuk S. P. Ahrarni tradytsiyi // Etnohenez ta etnichna istoriya naselennya Ukrayinsʹkykh Karpat. T. 2. Lʹviv, 2006. S. 11 – 56.
Tyvodar M. P. Tradytsiyne skotarstvo Ukrayinsʹkykh Karpat druhoi polovyny KHIKH – pershoi polovyny KHKH st. Uzhgorod: Karpaty, 1994.–560 s.
Khudash M. Proyskhozhdenye nazvanyy «hutsuly», «boyky», «lemky» / Ukraynskye Karpaty. Kulʹtura. K.: Nauk. dumka, 1989 S. 24–27.
Shukhevych V. Hutsulʹshchyna (u 5 ch.). CH. 1. Lʹviv, 1899.