ЗНАННЯ ПРО ҐРУНТИ У ЦИВІЛІЗАЦІЯХ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Автор(и)

  • Степан Позняк Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
  • Галина Іванюк Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25128/2519-4577.22.1.1

Анотація

У статті розглядається розвиток знань про ґрунти в епоху давніх цивілізацій, зокрема Шумерської, Єгипетської, Хараппської, стародавньої китайської та античної, а також трипільської культури, яка поширилася у VI – ІІІ тис. до Р.Х. між Карпатами та Дніпром і належала до цивілізації Старої Європи. У цей період нагромаджувалися знання про ґрунт, особливо способи його обробітку, меліорації; в античний період зроблені спроби систематизації зібраних даних, встановлення закономірностей поширення ґрунтів, активно застосовували органічні добрива.

Ключові слова: ґрунт, землеробство, зрошення, кадастр, цивілізація, Стародавній світ.

Біографії авторів

Степан Позняк, Львівський національний університет імені Івана Франка

доктор географічних наук, професор кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів

Галина Іванюк, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат географічних наук, доцент кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-30

Номер

Том 52 № 1 (2022)

Розділ

Історія та методологія наукових досліджень

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).