СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ (З 1991 Р. ДО 2022 Р.)

Анотація

У статті розглянуто формування демографічної ситуації в Україні впродовж її незалежності, а саме – з 1991 до 2022 року. Автори проаналізували основні демографічні показники – народжуваність, смертність, природний приріст, середню очікувану тривалість життя в країні за останні тридцять років.

В перші роки набуття нашою країною державності, окрім додатнього природного приросту населення, збільшенню його чисельності сприяло також додатнє сальдо міграції внаслідок значного притоку іммігрантів. Однак поглиблення соціально-економічної кризи у 1992-1995 рр. спричинило стрімке зниження показниківнароджуваності, поглиблення природного скорочення населення через від’ємний природний приріст, а також масові міграції населення за кордон у пошуках роботи. З цього періоду в Україні вперше було зафіксоване від’ємне сальдо міграції і від того часу до 2022 року обсяги еміграції перевищують імміграцію. Показники природного руху населення мають значні відмінності у регіонах України, міських та сільських поселеннях. Найвищі значення традиційно вже багато поспіль зберігаються у Волинській, Рівненській та Закарпатській областях, а найнижчі - у Чернігівській, Сумській областях.

Проведене дослідження дозволило зробити висновки про негативні демографічні явища – стрімке скорочення населення через суттєве зниження народжуваності, високі показники смертності, поширення явища «старіння» населення. Все це призводить до неминучої депопуляції в країні, що підтверджують демографічні втрати близько 10 млн. осіб за досліджуваний період (через природне скорочення населення та великі обсяги міграцій у середині 1990-их років та на початку ХХІ століття).  Особливо катастрофічною залишається демографічна ситуація в сільських населених пунктах. Негативні демографічні тенденції поглиблюються тут масовим виїздом молоді на навчання та роботу у міста.

Серед основних факторів, які вплинули на формування сучасної демографічної ситуації в Україні варто зазначити: соціально-економічні (високий рівень безробіття, міграції населення за кордон, низький рівень та якість життя населення у порівнянні з іншими країнами європейського регіону), екологічні (високий рівень промислового забруднення окремих регіонів, неконтрольоване внесення мінеральних добрив в сільськогосподарські угіддя, радіаційні викиди, пов’язані із Чорнобильською катастрофою), природні (епідемія Covid-19), воєнні (активна фаза російсько-українсько війни у 2022 році).  

Особливої уваги заслуговує демографічна катастрофа в Україні, пов’язана із початком російсько-української війни у 2022 році. Величезні прямі та непрямі втрати, які несе країна, пов’язані із безпосередньою загибеллю людей під час воєнних дій, а також масових міграцій населення за кордон від початку війни. Оцінку втрат буде здійснено вченими-демографами та службами статистики після війни, однак вже зараз варто продумати напрями комплексної демографічної політики в Україні в повоєнний період, яка дозволить відновити демографічний потенціал країни.  Ця робота потребує скоординованої діяльності вчених-демографів, географів, економістів та представників уряду та органів місцевого самоврядування. Автори окреслили лише найважливіші вектори формування нової демографічної політики в повоєнній Україні. Детальнішу увагу цим аспектам вони планують приділити, продовживши подальші наукові дослідження.

Ключові слова: відтворення населення, народжуваність, смертність, природний рух, тривалість життя.