МЕДИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У СВІТІ ТА АЗЕРБАЙДЖАНІ
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Основна мета статті – оцінити медико-географічні проблеми поширення неінфекційних захворювань у світі та Азербайджані, визначити показники локалізації захворювань серед населення, вивчити різні особливості їх порівняння та виявити. шляхи освіти населення. За даними Статистичного комітету Азербайджанської Республіки, перші два місця в нашій країні за причинами смерті з 1999 по 2019 роки посіли захворювання системи кровообігу та рецидиви неінфекційних захворювань. Кількість смертей від захворювань системи кровообігу становила 25 181 у 1999 році, 32 072 у 2009 році та 32 471 у 2019 році. За 20 років ця кількість зросла на 7 290 осіб.
У 2019 році у світі зафіксовано 55,4 мільйона смертей. 40,7 мільйона з цих смертей пов’язані з неінфекційними захворюваннями, особливо серцево-судинними, раковими та хронічними респіраторними захворюваннями. Близько половини смертей від неінфекційних захворювань припадає на серцево-судинні захворювання, рак, хронічні захворювання дихальних шляхів. 43,9% (17,9 млн) смертей від НІЗ пов’язані з серцево-судинними захворюваннями, 22,8% (9,3 млн) – з раком, 10% (4,1 млн) – з астмою та хронічними захворюваннями легенів, 3,6% (1,5 млн) – з цукровим діабетом. На нього припадає понад 80% смертей, пов’язаних із чотирма основними неінфекційними захворюваннями (НІЗ). Серед неінфекційних захворювань (НІЗ) серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті серед усіх смертей, особливо ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання. У 2019 році 44% (17,9 мільйона) смертей у всьому світі через неінфекційні захворювання пов’язані з серцево-судинними захворюваннями. З них 8,9 мільйона померли від серцевого нападу (ішемічна хвороба серця), а 6,2 мільйона – від інсульту.
Якщо в 1999 році 54% всіх смертей в країні були через це захворювання, то за останні 20 років цей показник досяг 58%. При цьому смертність від рецидивів зросла з 11% до 16% від усіх смертей відповідно. Так, хоча кількість смертей від раку в 1999 році становила 5214, у 2009 році вона зросла до 6910, а в 2019 році – до 8819. За цей період також зросла кількість людей, які померли від захворювань ендокринної системи, гіпотрофії та порушення обміну речовин. На початку переходу показник з 1080 осіб (2,3% від усіх померлих) зріс до 1497 (3,2% від усіх померлих). Порівняно, що медико-географічні проблеми неінфекційних захворювань, поширених у світі та в Азербайджані, серцево-судинні захворювання стоять на першому місці серед усіх причин смерті, особливо ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання є першими двома причинами смерті.
Зростання динаміки причин смерті, пов'язаної з неінфекційними захворюваннями, спостерігається зовсім недавно. У період з 1999 по 2019 роки перші два місця за причинами смерті в нашій країні вивчалися від неінфекційних захворювань, наявності захворювань системи кровообігу та рецидивів, зміни частки причин смерті за фактами. Так, у нашій країні проаналізовано вплив 44-денної ІІ Карабахської війни 27 вересня 2020 року та вірусної інфекції Covid-19. Зі статистичних даних стало відомо, що спостерігається зростання всіх причин смерті, зокрема, повідомляється про зростання смертності від захворювань системи кровообігу. Протягом 1 року кількість померлих зросла з 32 471 до 41 228 (8 757). Визначення показників для оцінки захворювання за локалізацією серед населення та шляхи їх виховання.
Ключові слова: неінфекційні захворювання, серцево-судинні, інфекційні, медико-географічні, причини смерті
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).