ЗАСАДИ, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОМЕРЕЖЕВОГО ПІДХОДУ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДИ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Анотація

У публікації висвітдено географічні і ландшафтно-екологічні погляди на реалізацію екомережевого підходу в Україні в контексті Всеєвропейської стратегії збереження біотичного і ландшафтного різноманіть. Вказані базові протиріччя, які існують у системі екомережевих відносин. Сутність екомережевого підходу розкрито на матеріалах національної і регіональних екомереж. Означено поліструктурність екомереж, відзначено їх природоохоронну, природопідтримувальну, роль. Виокремлення базових елементів екомереж запропоновано поєднувати зі схемами ландшафтного районування території задля репрезентації геосистем кожного ландшафтного району принаймні однією ключовою територією. Відпрацювання теоретичних і прикладних аспектів реалізації екомережевого підходу продемонстровано на матеріалах Подільського регіону.  В процесі дослідження створено систему комп’ютерно-картографічних моделей екомережі Поділля та її складових; запропоновано алгоритми багатофакторного аналізу ПЗО та проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Запропонована схема регіональної екомережі відображає просторові межі 41 ключової території, які репрезентують біотичне і ландшафтне різноманіття 33 ландшафтних районів, ареали сполучних територій та їх буферних зон.

Враховуючи принципі ландшафтної поліструктурності, в межах території дослідження нами виділено ландшафтні територіальні структури (ЛТС) різних типів, залежно від структуроформуючого відношення, прийнятого за основу цієї інтеграції. Проаналізована біоцентрично-мережева ландшафтна структура формує відношення між ареалами природної рослинності (біоцентрами) і їх антропогенізованим оточенням. При цьому встановлено територіальну приуроченість біоцентрів, їх відповідність оптимальним розмірам, функціональні особливості, характер і напрямки взаємозв’язків для забезпечення стійкого функціонування.

Складне поєднання різнорангових елементів мережі формує просторові поліфункціональні системи збереження біотичного та ландшафтного різноманіття. В межах цих систем виділкео декілька типів екомережоформуючих вузлів (ЕФВ): (ЕФВнр) національного рівня, (ЕФВрр) регіонального рівня, (ЕФВлр) локального рівня. Створена картосхема біоцентрично-мережевої ЛТС демонструє, що її елементи не вкривають повністю територію дослідження, однак формують її природний каркас, який значно знижує ймовірність деградації популяцій, зменшує залежність від різких едафічних змін окремих біоцентрів. Цей каркас формує основу природоохоронної і природопідтримувальної системи регіону.

Ключові слова: екомережевий підхід, Подільський регіон, регіональна екомережа, біоцентрично-мережева структура, природоохоронна система,