ПЕРЕДУМОВИ ТА ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ САКРАЛІЗАЦІЇ ПАМ’ЯТОК НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Автор(и)

  • Марія Хіміч Уманський національний університет садівництва, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25128/2519-4577.22.2.12

Анотація

На Прикарпатті є велика кількість геолого-геоморфологічних пам’яток, які мають крім наукового значення ще й сакральне, оскільки об’єкти неживої природи були одними з перших, які люди використовували в релігійному житті, наділяли їх надприродною силою. На сьогодні, багато геолого-геоморфологічних об’єктів Івано-Франківської області мають значний потенціал для використання в релігійному туризмі і формуванні духовно-релігійного світогляду населення.

Ключові слова: природні передумови, сакральні об’єкти неживої природи, геологічні пам’ятки, геоморфологічні пам’ятки, Івано-Франківська область.

Біографія автора

Марія Хіміч, Уманський національний університет садівництва

викладач-стажист, аспірантка

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-17

Номер

Том 53 № 2 (2022): Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія.

Розділ

Рекреаційна географія і туризм

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).