ПРОСТОРОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ: ОРІЄНТИРИ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Пропоноване дослідження присвячене визначенню особливостей просторової диференціації соціальної сфери в межах території України. Розкрито сутність, об’єкти, суб’єкти, результати процесу диференціації соціальної сфери України в просторовому контекст, а також специфіку відносин і характеру розгортання відповідного процесу у просторі і часі. Для цього було зроблено аналіз доходів як одного з ключових критеріїв рівня сформованості та функціональності соціальної сфери. Обґрунтовано роль потреб населення як ключового спонукального елементу формування соціального простору.
Було досліджено залежність та зв’язок між рівнем затребуваності та використання елементів соціальної сфери та рівнем доходів населення, а також обґрунтовано регіональні та часові (в даному випадку – квартальні) відмінності споживання послуг. Визначено на регіональному рівні ключові види послуг соціального спрямування, на які витрачаються кошти споживачами.
Ключові слова: соціальна сфера, регіони України, просторова диференціація, доходи населення, доступні послуг соціального спрямування, реалізація послуг соціального спрямування.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).