РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ТУРИЗМУ У МЕЖАХ ПОДІЛЛЯ
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Екстремальний туризм розвивається активно, однак стихійно. У межах Поділля достатньо необхідних природних і соціально-економічних ресурсів для розвитку різних видів екстремального туризму. Для їх кращого пізнання й подальшої розбудови доцільно використовувати наявні схеми природничого районування, де частково враховані й соціально-економічні умови Поділля. На основі цих районувань, враховуючи наявні ресурси придатні для розвитку відповідних видів екстремального туризму, розроблено схему районування екстремального туризму Поділля з виокремленням Кременецькогорбогірного, Західноподільського, Товтрового, Подільського Придністер'я, Центральноподільського та Середньобузького районів. У кожному районі виділено 2-3 провідних види екстремального туризму та 1-2 перспективних у майбутньому. Зазначено, що подальші дослідження розвитку екстремального туризму сприятимуть збільшенню різноманіття його видів, безпеки проведення змагань та тренувань.
Ключові слова. Поділля, природні ресурси, екстремальний туризм, районування, розвиток.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).