ЕТНІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ

Анотація

Розкрито перспективи розвитку етнічного туризму в Львівській області в умовах карантину та збройної протидії російській агресії. Етнічний туризм при цьому розглядається як використання в туристичній діяльності культурних ресурсів етнічних меншин України, включаючи також відвідування туристами місць зосередження пам’яток традиційної культури і побуту етнографічних груп українського народу, тобто етнографічний туризм. З огляду на сучасний переважно моноетнічний характер Львівської області саме етнографічний туризм має всі підстави стати основою етнічного туризму в регіоні. Інформаційною передумовою організації етнографічного туризму є проведення етнографічного районування з урахуванням особливостей українського традиційного будівництва та місцевих говірок, яке дало змогу виділити п’ять етнографічних районів: Бойківський, Підгірський, Надсянський, Розтоцько-Опільський, Побузько-Стирський. В межах кожного з цих районів визначено важливі для розвитку етнографічного туризму об’єкти, серед яких найбільше значення мають дерев’яні церкви, дзвіниці, а також художні народні промисли.

Сферою зацікавлень зарубіжних та українських туристів у Львівській області мають усі підстави стати різноманітні культурні об’єкти оборонного, житлового та сакрального призначення, пов’язані з проживанням у минулому на території регіону представників етнічних меншин (поляків, євреїв, вірмен, німців). На основі взаємопов’язаного використання етнокультурних ресурсів регіону можна уже зараз розплановувати різної тривалості туристичні маршрути, враховуючи при цьому можливості поєднання різних видів туризму, а також базового значення таких вузлових туристичних та рекреаційних центрів, як Львів, Трускавець, Моршин.

Ключові слова: етнічний туризм, етнографічний туризм, культурно-туристичні ресурси, етнографічні райони Львівської області, культурні пам’ятки етнічних меншин у Львівській області.