КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АКТИВНОГО ТУРИЗМУ ТА РЕКРЕАЦІЇ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Павло Романів Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25128/2519-4577.23.1.19

Анотація

Наші дослідження регламентують головно формування та організацію активно-туристичного продукту Західного регіону України та відповідність їх принципам сталого розвитку. Запропоновано також принципи організації активного туризму та рекреації. Окремо наголошуємо на рекреаційно-туристичних ініціативах у межах природоохоронних територій з врахуванням природно-географічного середовища: геолого-геоморфологічного середовища, клімату, гідрологічних та лісо-рослинних умов.

Ключові слова: активний туризм та рекреація, сталий розвиток, Західний регіон України, туристичний процес.

Біографія автора

Павло Романів, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-11

Номер

Том 54 № 1 (2023): Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія.

Розділ

Рекреаційна географія і туризм

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).