ГЕОПРОСТРОВА СТРУКТУРА ПАЛОМНИЦЬКИХ МАРШРУТІВ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Визначено значення паломництва у регіоні в зв’язку з обставинами, що скалилися. Проаналізовано основні поняття властиві паломницькому туризму. Встановлено, що в області наявні всі передумови подальшого функціонування паломницької діяльності. Виділено три основних паломницьких районів у межах Тернопільської області. Подано детальну характеристику цих районів, вияснено наповнення паломницькими об’єктами на території. З’ясовано основні конфесійні центри. Основними методами були географічний, історичний, культурологічний аналіз, використовуючи широкий спектр матеріалів літературних джерел, відомчих установ, інформаційних матеріалів. Розроблені рекомендації щодо формувань обласних, регіональних, локальних конкретних паломницьких маршрутів.
Ключові слова: паломництво, геопросторова структура паломницьких маршрутів, паломницькі маршрути.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).