ГЕОГРАФІЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РЕГІОНУ «ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25128/2519-4577.24.1.3

Анотація

Особливим регіоном сучасної Європи є Центральна Європа. Не маючи чіткого географічного позначення, може розглядатися як відповідь на світові політичні виклики. Науковці стверджують, що сьогодні є потреба у переосмисленні регіоналізації Європи, місця та ролі Центральної Європи в процесах динамічної взаємодії Азійсько-Тихоокеанського регіону та Європейського Союзу. Мета статті: дослідити географічні інтерпретації Центральної Європи як наукової категорії.

Науково обґрунтовано та доведено, що Центральна Європа – це природно-географічний, суспільно-географічний, геополітичний та історико-географічний регіон, який сьогодні варто трактувати як духовне поняття, стан розуму, географічний бастіон, відповідний інституційний базис, як боротьбу за «свою західність» та розуміння європейськості. Новизна дослідження полягає в тому, що Центральна Європа розглянута не лише як географічне матеріалістичне територіальне утворення (природне, суспільно-географічне), а й з погляду гуманістичної географії як природно-соціо-історико-культурна територія, яка постійно змінюється в просторі та часі.

Ключові слова: Центральна Європа, природно-географічний регіон, суспільно-географічний регіон, природно-соціо-історико-культурна територія.

Біографія автора

Ірина Кравцова, Уманський національний університет садівництва

кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та безпеки життєдіяльності

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-04

Номер

Том 56 № 1 (2024): Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія.

Розділ

Історія та методологія наукових досліджень

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).