СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ НОВИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ РЕАЛІЙ
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Зроблено аналіз поширення урбанізованих територій (міст, міських агломерацій) у Львівській області в контексті трансформації статусу та функцій поселень за результатами змін в законодавстві України. Класифікація міст регіону за кількістю населення засвідчила наявність великої кількості малих міст людністю до 10 тисяч осіб, що створює для них реальні загрози втрати статусу міста, але за певних умов може бути сприятливою передумовою в подальших процесах урбанізації. За розміщенням міст та міських агломерацій виділено в межах регіону чотири смуги міського розселення (Гірську, Передгірську, Центральну та Побузько-Стирську), які відрізняються густотою та демографічними потенціалами міських поселень. Порівняльний аналіз засвідчив, що найнижчим і недостатнім для виконання організаційно-обслуговуючих функцій є рівень урбанізації Гірської поселенської смуги.
Внаслідок адміністративно-територіальної реформи статус районних центрів втратили 15 міст регіону, водночас більшість малих міст, за винятком Винників, Дублян, Соснівки, Стебника, Угніва, стали центрами територіальних громад, що створює для них перспективи стати новими осередками соціально-економічного піднесення. Обґрунтовано висновок про те, що найбільше підстав для виконання функцій з координації збалансованого розвитку міських агломерацій мають нові адміністративні райони за умови надання їм відповідних повноважень та економічних важелів.
Ключові слова урбанізовані території, міста, міські територіальні громади, урбанізація у Львівській області, міські агломерації, управління урбанізованими територіями
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).