КУЛІНАРНА ГЕОГРАФІЯ ЯК НАУКОВИЙ НАПРЯМ НОВОГО СВІТУ ТУРИЗМУ
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Розглянуто питання кулінарної географії, географії харчування, кулінарного туризму, географії туристичного харчування, географії видів кулінарного туризму (гастрономічного туризму, географії вина, пива, кави тощо) та їх представлення у відповідних публікаціях. З’ясовано, що трактування кулінарної географії як наукової дисципліни історично склалися різночитання в україномовній та франко-англомовній та інших мовах. Встановлено, що кулінарна географія - це системний, мультидисциплінарний, інтегрований підхід до дослідження народного харчування як важливого елементу матеріальної культури. Народне харчування – важливий елемент матеріальної культури. Проаналізовано зв'язок наявних дисциплін, а саме географія харчування, кулінарний туризм, кулінарна географія, харчування в туризмі, гастрономічний туризм є синонімами, або складовими частинами того чи іншого напряму досліджень. Розроблені перспективи розвитку цієї науки.
Ключові слова: кулінарна географія, географія харчування, кулінарний туризм, географія туристичного харчування.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).