АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ВОДОЗБІР ЩИРЕЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25128/2519-4577.24.1.19

Анотація

Об’єктом досліджень є Щирецьке водосховище як частина водної інфраструктури Львівської агломерації, що виконує не лише функцію водопостачання, але й кліматорегулюючу, оздоровчу, екологічну, естетичну та інші функції. Проаналізовано поселенське навантаження на водозбір Щирецького водосховища. Розглянуто структуру землекористування у розрізі окремих річкових басейнів, які живлять водойму. Створено картографічну модель водозбору водосховища. Визначено, що найбільшої антропогенної трансформації зазнав басейн р. Малечковича. Водойма зазнає надмірного антропогенного навантаження внаслідок скиду стічних вод. Запропоновано першочергові заходи щодо збереження екосистеми водосховища.

Ключові слова: Щирецьке водосховище, антропогенне навантаження, структура землекористування, скид стічних вод, водокористування.

Біографії авторів

Ольга Пилипович, Львівський національний університет імені Івана Франка

- кандидат географічних наук, доцент кафедри конструктивної географії та картографії

Євген Іванов, Львівський національний університет імені Івана Франка

– доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії

Юрій Андрейчук, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат географічних наук, доцент кафедри конструктивної географії і картографії

Юрій Голубєв, ТОВ «Екоберег»

магістр, директор

Олександр Жовтянський, Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну

спеціаліст

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-04

Номер

Том 56 № 1 (2024): Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія.

Розділ

Конструктивна географія та геоекологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).