ТЕРИТОРІАЛЬНА СТІЙКІСТЬ ТА ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ПРОЦЕСИ: ДОСВІД СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Пропоноване дослідження покликане оцінити роль електоральних процесів для територіальної стійкості як ознаки сформованості держави. Закцентована увага на соціально-економічних, етнокультурних, ціннісно-культурних особливостях утвердження територіальної стійкості. Для цього було проаналізовано передвиборчі програми вітчизняних політичних партій, які брали участь у національних виборах в ХХІ ст.
Було досліджено, що не зважаючи соціально-культурну диференціацію в Україні, яка зумовлена об’єктивними історично-географічними і етногеографічними передумовами, для українського етносу властива відокремлена політична ідентичність, яка була ускладнена регіонально-політичними взаєминами на початку ХХІ ст. Визначено роль маніпулятивних впливів партій, які формували ідеї регіоналізації та поляризації в Україні.
Ключові слова: територіальна стійкість, електоральні процеси, просторова ідентичність, електоральна прихильність, просторові прихильності.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).