ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВУЗЛІВ ЗЛИТТЯ РІК В БАСЕЙНІ РІЧКИ СУКІЛЬ

Анотація

У статті проаналізовано морфодинаміку вузлів злиття річок різного порядку в басейні річки Сукіль, верхня частина якого знаходиться у межах Скибових Карпат, а нижня – у межах Передкарпатського прогину. Її вивчення ґрунтувалося на польових та картографічних методах досліджень, у тім числі на аналізі різночасових топографічних карт та супутникових знімків Google Earth Pro із використанням програмного середовища QGIS. Аналізовані супутникові знімки охоплюють період 2006–2022 рр., з максимальними паводками у 2008 та 2010 рр., під час яких відбулися найбільші горизонтальні деформації русел, максимально проявилася ерозійно-акумулятивна діяльність водних потоків, що є ключовим у морфодинаміці вузлів злиття.

Згідно з проведеними дослідження у структурній організації річкової мережі Сукелю налічується 407 водотоків різного порядку за класифікацією Хортона–Страллера. Вони формують 382 вузли злиття. Домінуючими є вузли, утворені злиттям водотоків першого і другого порядку у гірській частині басейну, які є стійкими через домінування глибинної ерозії у межах їхнього злиттях. Найбільшу морфодинаміку мають вузли злиття річок вищих порядків. Їхній аналіз дав змогу виокремити три ключові вузли злиття у басейні Сукелю – Бряза–Щавина, Сукіль–Бесарабка та Сукіль–Свіча. Річки, що їх утворюють, значно відрізняться геолого-геоморфологічними умовами, водністю, проявом та інтенсивністю розвитку руслових процесів, що й зумовило суттєві відмінності у функціонуванні, морфології та морфодинаміці досліджуваних вузлів злиття.

Перший вузол злиття Бряза–Щавина розташований у Скибових Карпатах, на висоті 748 м н. р. м., є асиметричним злиттям потоків 3-го порядку, з яких утворюється річка 4-го порядку – Бесарабка. За морфологічною класифікацією він зачислений до дельтового типу з дельтою виповнення у руслі Щавини, а за морфодинамічною класифікацією – до фіксованого (стабільного). Дельта виповнення складена з валунно-галечникового матеріалу, акумульованого головно у період повеней і паводків. Нижня частина дельти виповнення розмивається водами Брязи, що свідчить про ключову її роль у функціонуванні вузла злиття Бряза–Щавина.

Вузол злиття Сукіль–Бесарабка розташований на висоті 541,4 м н. р. м. у міжгірській улоговині в околицях с. Козаківка. Характеризується асиметричним злиття двох потоків 3-го і 4-го порядку. Сукіль впадає у Бесарабку під прямим кутом, відхиляючи об’єднаний потік на 30° у північному напрямку, що головно зумовило розвиток бокової ерозії та утворення меандри. Аналіз різночасових супутникових знімків і топографічних карт масштабу 1:25 000 засвідчив, що вузол злиття не змінив свого положення у плані. Отож за морфодинамічним типом вузол злиття зачислений до фіксованого, а за морфологічним типом – до бездельтового простого.

Вузол злиття Сукіль–Свіча знаходиться на Передкарпатській височині у межах Передкарпатського прогину. З 1880 до 2021 року виокремлено 3 періоди динаміки вузла злиття Сукіль–Свіча у плані. Перший період – 1880–1984 рр. характеризується максимальними зміщеннями вузла злиття у плані. Максимальне зміщення становить 2,8 км і спричинене перехопленням Свічею русла Сукелю, що призвело до утворення нового вузла злиття. Другий період – 1984–2001 рр. характеризується багаторазовими, але меншими зміщеннями до 750 м. Третій період – 2001–2021 рр. характеризується стабілізацією вузла злиття Свіча–Сукіль, максимальні зміщення становлять 25–50 м. З 2008 р. в гирлі Сукелю утворюється дельта виповнення. Головною умовою її формування є підпір вод Сукелю водами Свічі під час паводків. Виокремлено два ймовірні сценарії зміщення вузла злиття в плані у найближчі роки. Перший – вузол збереже своє сучасне розташування. Другий – сформується новий вузол злиття внаслідок розвитку горизонтальних деформацій русла Свічі, прориву межиріччя та перехоплення русла Сукелю. За морфологічним типом вузол злиття Сукіль–Свіча є дельтового типу з дельтою виповнення у руслі Сукелю. Головним механізмом багаторічної морфодинаміки цього вузла злиття є горизонтальні деформації, що відбуваються шляхом розвитку бічної ерозії русла Свічі.

Вивчення функціонування вузлів злиття річок Карпатського регіону є важливим з позиції розуміння механізмів функціонування басейнових систем, у тім числі формування та проходження повеней і паводків, особливостей розвитку горизонтальних деформацій русла, а отже розробки пропозицій протипаводкових заходів.

Ключові слова: вузли злиття рік, функціонування, морфодинаміка, Сукіль, русло.