ГЕОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТА НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД (НА ПРИКЛАДІ КРЕМЕНЕЦЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Метою роботи є оцінка структури землекористування територіальних громад Кременецького району та обґрунтування напрямків її оптимізації. Під час дослідження було використано загальнонаукові методи: узагальнення та систематизація, описовий, статистичний, оцінювання; спеціальні методи: конструктивно-розрахунковий, картографічний, оптимізаційного моделювання, а також окремі методики для визначення антропогенного навантаження, коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенної трансформації території територіальних громад Кременецького району.
У статті проаналізовано структуру землекористування територіальних громад Кременецького району. Встановлено частку природних угідь у структурі земельних угідь кожної громади. Визначено рівень розораності та лісистості громад. Для забезпечення ефективного екологічного менеджменту земельних ресурсів проведено геоекологічну оцінку структури землекористування територіальних громад Кременецького району. За відповідними методиками розраховано коефіцієнт антропогенної трансформації територіальних громад, який в середньому для Кременецького району становить 5.5, найвищим цей показник є у Борсуківській громаді (6.1), найнижчим – у Шумській (4,3). Коефіцієнт екологічної стабільності території Кременецького району становить 0.38¸ найвищим цей показник є у Шумській територіальній громаді (0.69). Бал антропогенного навантаження території Кременецького району становить 3.56, коефіцієнт антропогенного навантаження 3.45. Відповідно до проведеної оцінки структури землекористування Кременецького району, встановлено, що територія Борсуківської, Вишнівецької та Лановецької громад є екологічно нестабільна із середнім антропогенним навантаженням. Кременецька, Почаївська і Лопушенська територіальні громади відносяться до категорії стабільно нестійких територій із трансформованими ландшафтами та антропогенним навантаженням вище середнього.
На основі визначених показників та параметрів розроблено оптимізаційну модель структури землекористування територіальних громад Кременецького району. Запропонована модель ґрунтується на засадах сталого розвитку та враховує світові тенденції щодо співвідношення природних і господарських земель. Реалізація цієї моделі, передбачає скорочення орних земель у Кременецькому районі на 12% та збільшення лісистості на 7-8%, за рахунок малопродуктивних та еродованих земель. Зміна цільового призначення земельних угідь дозволить перевести їх з категорії антропогенні у природні, що сприятиме збільшенню частки природних угідь у Кременецькому районі з 38% до 50%. Таким чином, оптимізаційна структура землекористування Кременецького району, включатиме: 45% – орних земель, 24% – лісів, 23% – сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень, 5% – забудованих земель та 3% – земель під водою і болотами.
Ключові слова: землекористування, децентралізація, геоекологічна оцінка, антропогенне навантаження, екологічна стабільність.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).