СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Проаналізовано нормативну базу для управління відходами, динаміку накопичення і структуру ПВ у територіальних громадах Тернопільської області, сучасний стан роздільного збирання, відновлення, видалення та захоронення ПВ, а також перспективи кластерної моделі управління відходами у регіоні.
Процес управління відходами базується на документах державного планування та нормативно-правових актах, зокрема Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України до 2030 року», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про управління відходами», Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, Національному плані управління відходами до 2030 року. Закон України «Про управління відходами» є черговим позитивним кроком у адаптації українського законодавства до європейських стандартів у сфері управління відходами. Важливими цілями реформи управління відходами є скорочення обсягів захоронення відходів, перехід до розумного споживання, роздільного збору відходів, рециклінгу і у такий спосіб – зменшення негативного впливу відходів на довкілля та людей.
Згідно з даними звітності в Тернопільській області, відсоток охоплення населення послугою із збирання побутових відходів за останні 10 років зріс несуттєво: від 65% до 70%. Обсяги утворення відходів коливаються переважно в межах 800-900 тис. м3 (близько 300 тис. тонн) у рік і мають тенденцію до незначного збільшення. Для їх захоронення використовується близько 740 сміттєзвалищ. На сьогодні, нараховується 115 паспортизованих полігонів, з яких 47 знаходяться у Чортківському районі, 59 – у Тернопільському та 9 – у Кременецькому.
Важливим показником у сфері управління побутовими відходами є забезпеченість контейнерами, у тому числі для роздільного збору ПВ. За даними Регіонального плану управління відходами Тернопільської області, у міських територіальних громадах краю нараховуються близько 12,5 тис. сміттєвих контейнерів, у тому числі 1525 для роздільного збору ПВ. Найбільше контейнерів для ПВ у Теребовлянській (3400 од.), Тернопільській (2750 од.), Лановецькій (2200 од.) та Шумській (2130 од.) громадах. Найменше таких контейнерів – у Підгаєцькій (30 од.), Почаївській (30 од.), Хоростківській (35 од.), Скалатській (50 од.), Збаразькій (60 од.) та Борщівській (80 од.) громадах.
Щодо контейнерів для роздільного збору ПВ, то тут ситуація складніша. Контейнерами такого типу забезпечені лише 29 (52,7%) громад області, у тому числі 13 (72,2%) міських територіальних громад.
З роками спостерігається зростання показника впровадження роздільного збирання відходів у територіальних громадах області, що за останні 10 років зріс у 5,5 разів. Так, станом на 2016 р. сортування відходів практикувалося у менш, ніж 50 (4,7%) населених пунктів, у 2019 р. впроваджено систему роздільного збирання побутових відходів (ПЕТ-пляшка, скло, макулатура) у 198 населених пунктах (18,7%), у 2024 р. – цей процес охопив 276, що становить 26% від усіх населених пунктів області.
Починаючи з 2012 р., в області працює сміттєсортувальний комплекс в селі Плебанівка потужністю 50 тис. тонн/рік. З 2021 року на Малашівському полігоні функціонує біогазова когенераційна установка – станція дегазації ТОВ «Біогаз Енерджі-Тернопіль» потужністю 0,5 МВт. Збирання та зберігання небезпечних відходів (наприклад, ртуть, сполуки ртуті) з наступною відправкою в місця їх відновлення здійснюють приватне підприємство «МП «Альфа» (смт. Золотий Потік, Чортківський район) та ПП «ЕКОЦЕНТР ПЛЮС» (м. Тернопіль); збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів – МПП «Фортуна» (с. Золотники Тернопільський район).
На разі йде пошук ефективної моделі управління відходами. Так, у «Регіональному плані управління відходами у Тернопільській області до 2030 року» цілком доречно запропоновано поділ Тернопільської області на 4 території охоплення (кластери) на основі оптимальної логістики: Тернопільський, Бережанський, Кременецький і Чортківський. На території Бережанського кластеру знаходиться 141 сміттєзвалище, Кременецького – 143, Тернопільського – 183, Чортківського – 274, майже всіх їх планують закрити до 2030 року, залишивши лише 4 регіональні полігони (по одному у кожному кластері): на сході від с. Малашівці, біля с. Білокриниця, с. Пожежа, Бучацької територіальної громади та м. Бережани. Відповідно на цих об’єктах передбачено будівництво сміттєпереробних заводів (потужністю 160 – 300 т/добу). До основних стратегічних напрямів належать також розширення роздільного збирання відходів; створення інфраструктури для переробки; розвиток системи моніторингу та обліку відходів.
Ключові слова: управління відходами, нормативно-правові акти, міські територіальні громади, сільські територіальні громади, кластерна модель управління відходами.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).