МОДЕЛЮВАННЯ ВОДНОГО РЕЖИМУ РІЧКИ СЕРЕТ В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

Анотація

В останні десятиліття все більше уваги приділяється вивченню малих і середніх річок. Це пов'язано не тільки з необхідністю реалізації комплексних екологічних стратегій використання водних ресурсів, але й з усвідомленням важливості водних об'єктів для функціонування навколишнього середовища та життєдіяльності людини. Метою даного дослідження є виявлення основних закономірностей зміни водного режиму річки Серет і обгрунтування управлінських заходів для пом’якшення наслідків кліматичних змін у басейні річки.

У роботі запропонована алгоритмічна модель гідроекологічного дослідження р. Серет; розглянуто основні гідрометричні характеристики річки; аналізуються кліматичні зміни, що впливають на складові водного балансу території. Важливим аспектом роботи є збір та опрацювання результатів моніторингових спостережень з найбільшого гідрологічного поста у м. Чортків за 2015-2023 рр.

Встановлено, що кліматичні зміни призвели до підвищення середньорічної температури повітря, що особливо помітного в зимові та літні місяці. На тлі підвищення температури повітря у долині річки Серет спостерігається нерівномірний розподіл опадів. Це призводить до інтенсифікації посушливих явищ, а в теплий період характерними стають зливові та локальні опади, які провокують небезпечні паводки. Методами графічного моделювання та математичних розрахунків було доведено, що відбувається обміління річки Серет, оскільки середній показник рівня води в річці упродовж досліджуваного проміжку часу був нижчий за середній багаторічний (390 см). Особливо низький рівень води у р. Сереті спостерігався у 2016 та 2017 роках (352 - 353 см), тобто відповідно на 37-38 см менший від норми. Це у свою чергу спричинило зниження потенціалу самоочищення водотоку та в перспективі може суттєво вплинути на гідробіонтів на водну екосистему в цілому. Разом з тим, зливові опади провокують небезпечні паводки Максимальний рівень води за досліджуваний період відмічений 28.02.2017 р. – 445 см – під час весняної повені. Літні паводки (420-423 см) спостерігалися також у 2019 та 2020 роках та весняні повені (424-425 см) у 2022-2023 роках.

Як доводять дослідження, зміна клімату створює додаткові ризики утворення довготривалих посух, які перериваються зливами значної інтенсивності, що призводить до небезпеки затоплень, підтоплень. Антропогенні фактори посилюють негативні впливи кліматичних змін на водні об’єкти, серед них розорення чи забудова прибережних захисних смуг, засмічення водотоків тощо.

До основних нормативно-правових актів, що діють у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, належать, зокрема, Водний кодекс України, Кодекс України про надра, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», розпорядження КМУ від 09.12.2022. «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року». Україна з 2024 року розпочала реалізацію планів управління річковими басейнами відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Щоб пом’якшити негативний вплив кліматичних змін в басейні річки Серет, доцільно оптимізувати структуру землекористування, зокрема скоротити частку орних земель, забезпечити збереження води у природних ландшафтах шляхом відновлення найбільш цінних природних комплексів, таких як ліси та водно-болотні угіддя. Також важливо створювати природоохоронні території, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі. Необхідно забезпечити відновлення і відповідне облаштування водоохоронних зон шляхом залуження чи заліснення. Важливим кроком є впровадження заходів із запобігання ерозійно-гідрологічним процесам. Окрім цього, потрібно покращити контроль за спеціальним водокористуванням, переглянути еколого-економічні підходи до розвитку гідроенергетики, враховуючи аспекти протипаводкового захисту. Варто приділити увагу навчанню громади та аграріїв методам водозбереження й адаптації до змін клімату. Розробити плани дій на випадок посух, що охоплюють заходи з водопостачання, обмеження водоспоживання. Суттєве значення матиме запровадження методів раціонального використання водних ресурсів через повторне використання води і практики сталого водокористування для пом’якшення наслідків кліматичних змін.

Ключові слова: гідрометричні характеристики річки, посухи, повені, паводки, графічні моделі, управління водними ресурсами, нормативно-правові акти.