СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ІНДИКАТОРИ КЛІМАТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ (1969-2024 РР.)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті проаналізовано особливості просторово-часової мінливості атмосферних опадів у Тернопільській області за 55-річний період (1969-2024 рр.) на основі даних метеостанцій Тернопіль, Кременець, Бережани та Чортків. Вперше для регіону розраховано показник «кліматичних гойдалок» – інтегральну амплітуду міжрічних екстремумів зволоження. Встановлено, що найбільша нестабільність характерна для західної частини області (Бережани), де амплітуда сягає 675 мм, тоді як центральна частина (Тернопіль) є найбільш кліматично стійкою (441 мм). Доведено, що сучасний період (2010-2024 рр.) характеризується посиленням контрастності: збільшенням частоти чергування екстремально посушливих років (наприклад, 2011, 2019 рр.) з аномально вологими. Виявлені тренди вказують на дестабілізацію водного режиму та зростання гідрокліматичних ризиків для агровиробництва Тернопільщини.
Ключові слова: атмосферні опади, кліматичні зміни, Тернопільська область, амплітуда зволоження, кліматичні гойдалки, просторово-часова мінливість, гідрокліматичні ризики.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).