УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЛЯ ІДЕАЛЬНОГО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ»
Анотація
У статті предметом дослідження є аналіз результатів проведеного міжнародного проекту, щодо дослідження та висвітлення для громадськості м. Тернополя актуальних екологічних проблем Тернопільського регіону: стихійні сміттєзвалища, якість води, забруднення ґрунтів, річок та ґрунтових вод.
Основна мета проекту реалізовувалась шляхом наукового моніторингу, відбору та аналізу проб ґрунту і води вздовж відтинку р. Серет від с. Малашівці Зборівського району до с. Буцнів Тернопільського району. Завдання полягало у дослідженні впливу Малашівського сміттєзвалища на якісний стан води у р. Серет та ґрунтовий покрив поблизу населених пунктів через які протікає річка. В основу спільного німецько-українського дослідження покладено ідею відбору та аналізу шести проб ґрунту та п’яти проб води. Аналіз проб ґрунту проводили на вміст важких металів (Cd, Pb) та забезпеченість ґрунту мікроелементами (B, Mg, Co, Cu, Zn). Аналіз проб води проводили за такими показниками: вміст нітратів, гептахлоранів, пестицидів та ДДТ. Одержані результати аналізів засвідчують відносно безпечний стан та підтверджують відсутність впливу Малашівського сміттєзвалища на ґрунтовий покрив навколишніх сіл та р.Серет.
Окрім лабораторних досліджень якості грунту та води Тернопільського регіону студентами ТНПУ ім. В. Гнатюка та студентами Брауншвайзького технічного універсистету було проведено опитування серед мешканців Тернопільської області з приводу того, як вони оцінюють екологічну ситуацію свого населеного пункту та області загалом.
Проект сприяв створенню тісної співпраці між активістами Чернівців, Тернополя та Брауншвайгу. Для факультетів, що спеціалізуються в екологічній тематиці були налагоджені відповідні зв’язки з Технічним університетом Брауншвайгу та Вільним університетом Берліна.
Ключові слова: екологічні проблеми, якість води, забруднення ґрунтів, забруднення річок, моніторинг, важкі метали, мікроелементи, нітрати, пестициди.Посилання
Львів: природа навколо нас / М. М. Назарук, А. М. Галушка, Н. В. Партика, Ю. В. Зінько, Б. В. Сенчина; ред.: М. М. Назарук. - Львів: Коло, 2016. – 208 с.
Природокористування: навчальний посібник. / [Царик Л.П, Чеболда І.Ю., Каплун І.Г., Стецько Н.П. та ін..] – Тернопіль: редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2015 – 398 с.
Тернопільщина: цілі і потенціал сталого природокористування / [Царик Л.П., Стецько Н.П., Каплун І.Г., Гайда Ю.І., Новицька С.Р. та ін] – Тернопіль: СМП «Тайп», 2016. – 498 с.
Царик Л. Еколого-географічний аналіз і оцінювання території: теорія та практика (на матеріалах Тернопільської області) / Л. Царик. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 256 с.
Чеболда І.Ю. Географічні проблеми збалансованого розвитку території / І.Ю. Чеболда // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія : Географія. – Тернопіль : Видавн. відділ ТНПУ. –1998. –– С. 111-114.
Янковська Л.В. Еколого-географічне районування Тернопільської області / Л.В. Янковська // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. – Т., 2003. – С. 156-162.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
