ЛАНДШАФТ ЯК РЕАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ ГЕОЕКОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2519-4577.19.3.2Ключові слова:
організація, динаміка, еволюція, функціонування, інваріант, збурення, стійкістьАнотація
Звернуто увагу на появу динамічних геоекологічних моделей (ландшафтних симуляторів) по-новому привертає увагу до питань субстанційної та просторово-часової організації ландшафту. Ландшафт визначено як континуум – суходільний тотальний геоекологічний комплекс, який можна по-різному дезагрегувати на екологічні (субстанційні), морфологічні (просторові) та динамічні (часові) компоненти для делімітації його моделей – геоекосистем. Ландшафт охоплює фізичні, біотичні та суспільні явища суходолу.Посилання
Анненская Г.Н., Видина А.А., Кучкова В.К., Коноваленко В.Г., Мамай И.И., Позднеева М.И., Смирнова Е.Д., Солнцев Н.А., Цесельчук Ю.Н. Морфологическая структура географического ландшафта. Москва, 1962. 56 с.
Арманд А.Д. Ландшафт как конструкция. Изв. Всесоюзн. геогр. общ-ва. 1988. № 121. С. 120–125.
Арманд А.Д., Таргульян В.О. Некоторые принципиальные ограничения эксперимента и моделирования в географии (принцип дополнительности и характерное время). Изв. АН СССР. Серия геогр. 1974. № 4. С. 129–138.
Арманд Д.Л. Наука о ландшафте (Основы теории и логико-математические методы). Москва, 1975. 298 с.
Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. Москва, 1986. 182 с.
Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафта: Учеб. пособие для геогр. спец. вузов. Москва, 1990. 287 с.
Беручашвили Н.Л., Исаченко Г.А., Чистяков К.В. Ландшафт как реальность и объект профессионального исследования. Изв. Всесоюзн. геогр. общ-ва. 1989. № 121. С. 215–219
Бяллович Ю.П. Биогеоценотические горизонты. Труды МОИП. 1960. № 3. С. 43–60.
Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: Монографія. Київ, 2005. 520с.
Гродзинський М.Д. Ландшафтна екологія: підручник. Київ, 2014. 550 с.
Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учебн. Москва, 1991. 366 с.
Круглов І. Ландшафт як геоекосистема. Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр. 2006. № 33. С. 186–193.
Круглов І. Базова геоекосистема (Б-ГЕС) як інтегруючий об’єкт трансдисциплінарної геоекології. Наук зап. Тернопіль. пед. ун-ту. Серія: геогр. 2016. № 41. С. 168–178.
Круглов І., Кюммерле Т., Часковський О., Кнорн Я., Раделофф Ф., Гостерт П. Динаміка лісистості Українських Карпат протягом 1988-2007 років: геоекологічний аналіз засобами геоматики. Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр. 2013. № 46. С. 218–233.
Мамай И.И. Динамика ландшафтов: методика изучения. Москва, 1990. 167 с.
Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты: Очерки антропогенного ландшафтоведения. Москва, 1973. 224 с.
Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібн. Львів, 2002. 172 с.
Мухина Л.И. Природно-антропогенные геосистемы. Основные положения. Природно-антропогенные геоссистемы Центральной лесостепи Русской равнины. Москва, 1989. С. 14–42.
Нееф Э. Теоретические основы ландшафтоведения. Москва, 1974. 220 с.
Одум Ю. Экология: В 2-х т. Т. 1. Москва, 1986. 328 с.
Раман К.Г. Пространственная полиструктурность топологических геокомплексов и опыт её выделения в условиях Латвийской ССР. Рига, 1972. 48 с.
Солнцев Н.А.К вопросу об амплитудах ритма природных явлений в ландшафте. Вестн. МГУ. Серия геогр. 1962. № 2. С. 63–67.
Солнцев Н.А. О биотических и геоматических факторах формирования природной среды. Вестн. МГУ. Серия геогр. 1973. № 1. С. 41–50.
Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск, 1978. 320 с.
Angelstam P.K. Maintaining and restoring biodiversity in European boreal forests by developing natural disturbance regimes. Journal of Vegetation Science. 1998. № 9. С. 593–602.
Angelstam P., Grodzynskyi M., Andersson K., Axelsson R., Elbakidze M., Khoroshev A., Kruhlov I., Naumov V. Measurement, collaborative learning and research for sustainable use of ecosystem services: Landscape concepts and Europe as laboratory. AMBIO. 2013. № 42. С. 129–145.
Bastian O., Steinhardt U. (eds) Development and perspectives of landscape ecology. Dordrecht, 2002. 534 p.
Bobek H., Schmithüsen J. Die Landschaft im logischen System der Geographie. Erdkunde. 1949. № 3. P. 112–120.
Carol H. Grundsätzliches zum Landschaftsbegriff. Petermanns Geographischen Mitteilungen. 1957. № 2. P. 93–97.
Costanza R. Social goals and the valuation of ecosystem services. Ecosystems. 2000. № 3. P. 4–10.
Council of Europe. European landscape convention. Florence, 2000. 7 p.
Cumming G.S., Olsson P., Chapin F.S., Holling C.S. Resilience, experimentation, and scale mismatches in social-ecological landscapes. Landscape Ecol. 2013. № 28. P. 1139–1150.
Drury W.H., Nisbet I.C.T. Succession. Journal of the Arnold Arboretum. 1973. № 54. C. 331–368.
Forman R.T.T. Land mosaics: the ecology of landscapes and regions, 1st edition. Cambridge; New York, 1995. 656 p.
Godron M., Forman R.T.T. Landscape modification and changing ecological characteristics. Disturbance and ecosystems. Berlin/Heidelberg. P. 12–28.
Holling C.S. Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics. 1973. № 4. P. 1–23.
Krouglov I. The structure of the urban landscape. Universitas Ostraviensis Acta Facultatis Rerum Naturalium Geographia – Geologia. 1999. № 181. P. 71–89.
Kruhlov I., Thom D., Chaskovskyy O., Keeton W.S., Scheller R.M. Future forest landscapes of the Carpathians: vegetation and carbon dynamics under climate change. Reg. Environ. Change. 2018. № 18. C. 1555–1567.
Le Q.B., Park S.J., Vlek P.L.G., Cremers A.B. Land-Use Dynamic Simulator (LUDAS): A multi-agent system model for simulating spatio-temporal dynamics of coupled human–landscape system. I. Structure and theoretical specification. Ecological Informatics. 2008. № 3. P. 135–153.
Rammer W., Seidl R. Coupling human and natural systems: Simulating adaptive management agents in dynamically changing forest landscapes. Global Environmental Change. 2015. № 35. P. 475–485.
Running S.W., Gower S.T. FOREST-BGC, A general model of forest ecosystem processes for regional applications. II. Dynamic carbon allocation and nitrogen budgets. Tree Physiol. 1991. № 9. P. 147–160.
Schanze J., Trümper J., Burmeister C., Pavlik D., Kruhlov I. A methodology for dealing with regional change in integrated water resources management. Environ Earth Sci. 2011. № 65. P. 1405–1414.
Scheller R.M., Domingo J.B., Sturtevant B.R., Williams J.S., Rudy A., Gustafson E.J., Mladenoff D.J. Design, development, and application of LANDIS-II, a spatial landscape simulation model with flexible temporal and spatial resolution. Ecological Modelling. 2007. № 201. P. 409–419.
Scheller R.M., Mladenoff D.J. A forest growth and biomass module for a landscape simulation model, LANDIS: design, validation, and application. Ecological Modelling. 2004. № 180. P. 211–229.
Tansley A.G. The use and abuse of vegetation concepts and terms. Ecology. 1935. № 16. P. 284–307.
Turner M.G., Gardner R.H., O’Neill R.V. Landscape ecology in theory and practice. New York, 2001. 420 p.
Turner M.G., Romme W.H., Gardner R.H., O’Neill R.V., Kratz T.K. A revised concept of landscape equilibrium: Disturbance and stability on scaled landscapes. Landscape Ecol. 1993. № 8. P. 213–227.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
