СТАВКОВА МЕРЕЖА У БАСЕЙНІ РІЧКИ ГНІЗНИ: ПРОСТОРОВА ПРИУРОЧЕНІСТЬ, ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ГЕОЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Автор(и)

  • Володимир Царик Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25128/2519-4577.24.1.25

Анотація

Розглянуто ставкову мережу в басейні річки Гнізни – лівої притоки річки Серет. З’ясовано функціональні особливості і просторову приуроченість ставів до основних приток першого порядку. Найбільш зарегульованою виявилася річка Теребна з її притоками Дзюрава і Качава, в межах басейнів яких  зосереджено 35% ставкової мережі. В межах правої притоки р. Гніздечної приурочено 29 %, в межах основної річки Гнізни – 15%. Розраховано коефіцієнт зарегульованості стоку річки штучними водоймами. Проведено типологію ставів, висвітлено проблеми їх деградації та запропоновано оптимізаційні заходи.

Ключові слова: басейн річки Гнізни, ставкова мережа, функціонально-просторові особливості, геоекологічні проблеми, оптиміхаційні заходи.

Біографія автора

Володимир Царик, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

магістр екології, аспірант кафедри фізичної географії та методики її навчання

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-17

Номер

Том 56 № 1 (2024): Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія.

Розділ

Раціональне природокористування і охорона природи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).