РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ У ФОРМУВАННІ МІГРАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В АФРИЦІ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Стаття присвячена комплексному аналізу формування міграційних потоків на Африканському континенті з урахуванням соціально-економічної, демографічної та інституційної специфіки регіонів. У роботі розкрито вплив територіальної нерівності розвитку, диспропорцій у структурі зайнятості, урбанізаційної динаміки та кліматичних ризиків на інтенсивність і напрями мобільності населення. Акцентовано на ролі регіональних економічних співтовариств у регулюванні внутрішньоконтинентальних переміщень та зниженні вразливості до нерегулярної міграції. Показано, що демографічний тиск, політична нестабільність і деградація природних ресурсів перетворюють міграцію з реакції на кризу у структурний чинник розвитку, що потребує комплексних політик зайнятості та просторової інтеграції.
Ключові слова: гендерні аспекти міграції, міжрегіональні міграційні коридори, інституційна спроможність, політична нестабільність, кліматична резильєнтність, демографічний тиск.
Блок інформації про статтю
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).